Відшкодування авансових платежів за електроенергію: суперечності та нюанси

Виставляти відшкодування орендарям понад фактичну вартість, отриману від постачальника (з «націнкою»), ризиковано. Це може бути розцінено як продаж електричної енергії, що потребує ліцензії та заборонено для платників єдиного податку (оскільки електроенергія є підакцизним товаром). Якщо ви сплачуєте за розподіл іншому постачальнику (Обленерго), ці витрати можна включати до загальної суми відшкодування, але лише на підставі реальних розрахунків та умов договору оренди.

На ринку електричної енергії споживач зазвичай укладає два окремі договори: про постачання (саме енергія + послуги з передачі) та про розподіл (послуги місцевого Обленерго/ОСР).

Якщо ваш постачальник у рахунку вказав 7,62525 грн (енергія + передача), а послуги з розподілу (3,17 грн) ви сплачуєте іншому підприємству (ОСР), то фактична собівартість 1 кВт для вас дійсно становить суму цих показників.
Виставляти орендарю суму, що включає обидві складові, можна, якщо це передбачено договором оренди як «відшкодування фактичних витрат орендодавця». Однак додавати «перетікання реактивної енергії» в авансовий платіж неможливо, оскільки це змінна величина, яка розраховується лише за фактом споживання (згідно з показниками лічильників).

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про ринок електричної енергії», діяльність з постачання електричної енергії підлягає ліцензуванню. Орендодавець не є постачальником. Він лише компенсує свої витрати. Будь-яка «націнка» перетворює компенсацію на господарську діяльність з продажу енергії, що без ліцензії є незаконним.

Раді допомогти, звертайтесь ще!