До моменту переходу права власності до лізингоотримувача (зазвичай це відбувається після повної оплати предмету лізингу) автомобіль є власністю лізингодавця. Відповідно в органах МВС такий автомобіль числиться також за лізингодавцем.

Якщо порушення ПДР було зафіксоване в автоматичному режимі (фото/відеофіксація), то адмінштраф зазвичай «прилітає» тій юрособі, за якою зареєстрований транспортний засіб (ст. 142 КУпАП), тобто у даному випадку лізингодавцю.

Цього можна було б уникнути, якби до Єдиного державного реєстру транспортних засобів було внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу (у даному випадку – лізингоотримувача). Тоді б штрафи надходили безпосередньо йому. Але вочевидь у наведеній ситуації цього не було зроблено.

Отже, у нашому випадку лізингодавець сплатив штраф, а потім «перевиставив» його лізингоотримувачу.

Перш ніж перейти до бухобліку хочу закцентувати увагу на тому, що порядок відображення цієї операції в бухобліку а також її податкові наслідки залежать від того, в якості чого лізингоотримувач компенсує дану суму лізингодавцеві. Це може бути, наприклад, штрафна санкція за неналежне використання об’єкта лізингу (автомобіля), а може бути, наприклад, частина лізингового платежу, до якої включаються інші витрати лізингодавця або ж просто якась «компенсація».

Логічно вважати такий платіж штрафною санкцією (чим він є по суті). Але очевидним це є для лізингодавця (адже йому ця санкція була «виставлена» від МВС). А от те, що це є штрафною санкцією від лізингодавця лізингоотримувачу – слід прописати в договорі.

Якщо лізингоотримувач сплачує лізингодавцю суму сплаченого останнім штрафу (за порушення ПДР) в якості штрафної санкції, то в обліку лізингоотримувача така операція відображається так:

Дт 948 «Визнані штрафи, пеня, неустойка» - Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» - нараховано штрафну санкцію;
Дт 685 – Кт 311 – сплачено штрафну санкцію.

Раді допомогти, звертайтесь ще!