Питання про облік податкових зобов'язань при переоцінці активів

Так, у разі перевищення річного доходу понад 40 млн грн, необхідно визнавати відстрочені податкові зобов’язання за дооціненими об’єктами, а також відстрочені податкові активи у випадку уцінки. До нерозподіленого прибутку щороку включається лише частина суми дооцінки, пропорційна амортизації.

Якщо підприємство за результатами 2025 року має дохід понад 40 млн грн, воно зобов’язане застосовувати податкові різниці відповідно до підпункту 134.1.1 Податкового кодексу України. При цьому визнання у бухгалтерському обліку дооцінки або уцінки об’єктів основних засобів спричиняє виникнення тимчасових податкових різниць, які підлягають відображенню згідно з НП(С)БО 17 «Податок на прибуток», затвердженим наказом Мінфіну від 28.12.2000 № 353, зареєстрованим у Мін’юсті 19.01.2001 за № 47/5228.

У випадку дооцінки бухгалтерська (облікова) вартість об’єкта основних засобів зростає, тоді як податкова — залишається незмінною, оскільки переоцінка не визнається для цілей податкового обліку (підпункт 138.3.1 Податкового кодексу України). У результаті виникає оподатковувана тимчасова різниця. За НП(С)БО 17, за такою різницею слід визнавати відстрочене податкове зобов’язання (ВПЗ). У разі першої дооцінки відображення ВПЗ здійснюється проводкою: Дт 411 «Дооцінка необоротних активів» – Кт 54 «Відстрочені податкові зобов’язання».

У разі уцінки, навпаки, бухгалтерська вартість об’єкта може стати нижчою за податкову, внаслідок чого виникає вирахувана тимчасова різниця, за якою слід визнавати відстрочений податковий актив (ВПА). За умови, що уцінка вперше визнається як витрати звітного періоду, наприклад, на субрахунку 975 «Уцінка необоротних активів», відображення ВПА здійснюється проводкою: Дт 17 «Відстрочені податкові активи» – Кт 641 або відповідного доходного субрахунку, наприклад, 719 або 746. Таке нарахування ВПА зменшує суму витрат на податок на прибуток у поточному звітному періоді.

Що стосується капіталу у дооцінках, то згідно з пунктом 21 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 № 92, зареєстрованого в Мін’юсті 18.05.2000 за № 288/4509, підприємство має право визначити в обліковій політиці спосіб списання дооцінки — щомісяця або один раз на рік. Якщо підприємство обрало списання раз на рік, то сума дооцінки, пропорційна сумі нарахованої за звітний рік амортизації, підлягає перенесенню з субрахунку 411 «Дооцінка необоротних активів» до субрахунку 441 «Нерозподілений прибуток»: Дт 411 – Кт 441. Вся сума дооцінки при цьому не переноситься, а залишається в складі капіталу до повного списання або вибуття активу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!