Особливості обліку та списання пального для дизельного обігрівача

Автономний дизельний обігрівач обліковується як основний засіб або МНМА, а пальне списується за затвердженими нормами на підставі фактичного часу роботи.

Оскільки обігрівач призначений для використання протягом строку понад один рік, він підпадає під класифікацію необоротних активів відповідно до пункту 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92. Якщо вартість обігрівача не перевищує встановлену підприємством межу (наприклад, 20 000 грн без ПДВ), його можна обліковувати як малоцінний необоротний матеріальний актив (субрахунок 112). Якщо вартість більша — на субрахунку 104 «Машини та обладнання».

Норми витрат пального для обігрівача підприємство встановлює самостійно, оскільки державні норми відсутні. Це можна зробити або на підставі технічної документації виробника, або за результатами контрольного заміру фактичного споживання пального за певну кількість годин роботи пристрою. Результати фіксуються актом комісії, а норми затверджуються наказом керівника. Це дозволяє обґрунтувати господарське спрямування витрат і уникнути податкових зобов’язань за пунктом 198.5 Податкового кодексу України у разі перевитрати.

Списання пального здійснюється на підставі журналу або іншого документа обліку часу роботи обігрівача та акта списання, в якому зазначається обсяг використаного пального відповідно до затверджених норм. Акт має містити всі обов’язкові реквізити первинного документа згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Пальне, яке використовується понад встановлену норму, фактично є використаним не в господарській діяльності — підлягає обкладенню ПДВ — згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 Податкового кодексу України.

Щодо зберігання пального: «генераторна пільга» воєнного стану (2000 л без ліцензії на об’єкті, обладнаному генератором) поширюється тільки на генераторні установки з відповідним кодом УКТ ЗЕД 8502. Обігрівач до них не належить. Тому зберігання пального для такого пристрою підпорядковується загальним нормам: зберігання пального в каністрах чи споживчій тарі до 60 літрів ємності кожна — не підлягає ліцензуванню, тобто можна зберігати в таких каністрах без отримання ліцензії. Якщо пальне зберігатиметься в більшій тарі — тоді потрібно отримати ліцензію на зберігання пального для потреб власного споживання (ст. 28, 53 Закону 3817). Порядок отримання ліцензії див. у статті https://7eminar.ua/news/4033-zayava-na-licenziyi-na-pravo-zberigannya-palnogo-dlya-vlasnix-potreb

Обігрівач (пересувний) не належить до стаціонарних джерел забруднення згідно з підпунктом 14.1.230 Податкового кодексу України, тому обов’язок сплачувати екологічний податок за викиди від його роботи, як правило, відсутній.

Проведення:

Придбання пального – Дт 203 – Кт 631 (або 372)
Внутрішнє переміщення пального (заправка обігрівача) – Дт 203/обігрівач – Кт 203/склад
Списання пального за нормами – Дт 23, 91, 92, 93 або 949 – Кт 203/обігрівач (залежно від призначення: цех, офіс, склад тощо)

Раді допомогти, звертайтесь ще!