Звільнення мобілізованого працівника: процедура та нюанси кадрового обліку

Так, ви можете звільнити такого працівника за його заявою. Статус «СЗЧ» (самовільне залишення частини) є порушенням військової дисципліни, але не позбавляє працівника права звільнитися за власним бажанням або за угодою сторін.

Законодавство встановлює гарантії для мобілізованих працівників, забороняючи їх звільнення з ініціативи роботодавця. Проте ця заборона не поширюється на випадки, коли ініціатором припинення трудових відносин є сам працівник.

За мобілізованими працівниками зберігається місце роботи та посада на період військової служби (частина 3 статті 119 Кодексу законів про працю України). Однак, як і будь-який інший працівник, він має право розірвати трудовий договір:

За угодою сторін (пункт 1 частини 1 статті 36 КЗпП).
За власним бажанням (стаття 38 КЗпП).
Самовільне залишення військової частини є питанням відповідальності військовослужбовця перед військовими органами і не змінює його статусу для роботодавця. До моменту офіційної демобілізації (або іншого документального підтвердження закінчення служби) працівник вважається таким, що проходить військову службу, і на нього поширюються гарантії статті 119 КЗпП. Цей статус не є підставою для звільнення з ініціативи роботодавця, але й не перешкоджає звільненню за бажанням працівника.
Оскільки працівник не може з'явитися особисто, заяву про звільнення він може надіслати будь-яким зручним способом, наприклад, поштою або через електронні засоби зв'язку (електронна пошта, месенджери).
Порядок дій для роботодавця:

Отримайте заяву. Попросіть працівника написати та надіслати вам заяву про звільнення (наприклад, скан-копію або фотографію), де чітко вказано підставу («за власним бажанням» або «за угодою сторін») та бажану дату звільнення.
Видайте наказ. На підставі отриманої заяви видайте наказ про звільнення, вказавши відповідну статтю КЗпП.
Проведіть остаточний розрахунок. У день звільнення нарахуйте та виплатіть працівнику всі належні йому суми (компенсація за невикористану відпустку тощо) відповідно до статті 116 КЗпП.
Надішліть документи. У день звільнення видайте працівнику копію наказу про звільнення та письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми. Оскільки працівник відсутній, ці документи можна надіслати йому поштою на відому адресу (стаття 47 КЗпП).

https://dp.dsp.gov.ua/novyny/chy-mozhna-zvilnyty-pratsivnyka-u-vypadku-ioho-mobilizatsii/

Раді допомогти, звертайтесь ще!