Юридичні особливості

З погляду українського законодавства франчайзинг вписується в комерційну концесію, що регулюється ст.1115-1129 ЦКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5249).

За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг (ст. 1115 ЦКУ).

З огляду на договір франчайзингу правоволодільця ще називають франшизодавцем (франчайзером), а користувача франшизоодержувачем (франчайзі).

Предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації (ст. 1116 ЦКУ).

Сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути фізична та юридична особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності (ст. 1117 ЦКУ).

Таким чином, звичайні фізособи (не ФОП) сторонами франчайзингового договору бути не можуть.

Згідно з ст. 1118 ЦКУ договір комерційної концесії укладається у письмовій формі.

За нормами ст. 1120 ЦКУ основний обов'язок правоволодільця за договором комерційної концесії полягає у наданні користувачеві всієї необхідної документації та інформації для здійснення діяльності, включаючи технічну та комерційну документацію. Додатково правоволоділець повинен забезпечувати постійну технічну й консультативну підтримку користувача, включаючи навчання працівників, та контролювати якість товарів чи послуг, що надаються за договором.

А користувач зобов'язаний належним чином використовувати торговельну марку правоволодільця та забезпечувати відповідну якість товарів і послуг, дотримуючись усіх інструкцій та надаючи додаткові послуги як при купівлі у правоволодільця (див. ст. 1121 ЦКУ). При цьому користувач повинен інформувати покупців про використання торговельної марки правоволодільця та зберігати конфіденційність отриманої інформації, включаючи секрети виробництва.

Договір франчайзингу містить норми про передачу в користування об’єктів інтелектуальної власності, наприклад, торговельної марки тощо. Тому окрім норм ЦКУ потрібно дотримуватися норм законодавства у сфері охорони прав інтелектуальної власності (лист Держмитслужби від 11.01.2002 р. №11/6-24-294-ЕП, де наведено перелік такого законодавства: Законів №3687-XII, №3688-XII, №3689-XII тощо).

Зразок договору: Договір комерційної концесії

Про бухоблік та оподаткування за договором франчайзингу ми докладно розповідали у матеріалі «Франчайзинг: облік та оподаткування у 2025 році» https://7eminar.ua/news/9933-francaizing-oblik-ta-opodatkuvannya-u-2025-roci

Раді допомогти, звертайтесь ще!