Витрати, які юридична особа несе на обов’язковий ремонт вагонів, що передаються в оренду, можуть обліковуватись по-різному, залежно від характеру виконаних робіт. Якщо метою ремонту є виключно підтримання технічної справності вагонів без покращення їх функціональних характеристик, то відповідно до пункту 15 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», такі витрати визнаються витратами поточного періоду. Вони можуть бути відображені, наприклад, на рахунку 93 «Витрати на збут», якщо оренда вагонів розглядається як напрям реалізації послуг, або ж на рахунку 23 «Виробництво», якщо така оренда є частиною основної діяльності.

У разі, якщо ремонт має ознаки модернізації, реконструкції або іншого поліпшення вагонів, що призводить до зростання майбутніх економічних вигід (наприклад, продовження строку служби, покращення технічних характеристик тощо), витрати підлягають капіталізації згідно з пунктом 14 того ж стандарту. У такій ситуації витрати спочатку обліковуються на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», а після завершення ремонтних робіт збільшують первісну вартість відповідного об’єкта — в даному випадку транспортного засобу (вагона), що обліковується на рахунку 105.

Важливо, що остаточне рішення про те, чи відносяться ремонтні роботи до поточних витрат чи капітальних інвестицій, приймає керівник підприємства. Таке рішення має ґрунтуватися на змісті та суттєвості витрат, а також відповідати критеріям, викладеним у пункті 30 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2003 р. Для документального оформлення такого рішення доцільно видати наказ чи розпорядження, який буде основою для правильного бухгалтерського відображення витрат.

Раді допомогти, звертайтесь ще!