Як правильно списати знищений товар та оформити документи

В разі встановлення фактів знищення/псування цінностей підприємство обов’язково має провести інвентаризацію. Провести її слід в обсязі, визначеному керівником підприємства (п. 7 розд. I Положення № 8791). Тобто якщо знищено офіс, магазин чи товарний склад — керівник може призначити інвентаризацію тільки саме такого, що потрапило під обстріл, знищеного майна. При цьому з огляду на норми п. 8 розд. I Положення № 879, інвентаризацію майна, що перебуває на тимчасово окупованій території України та/або на території проведення АТО/ООС, необхідно здійснити тільки після отримання власником фактичного доступу (безпечного та безперешкодного) до таких активів (див. лист ДПСУ від 12.10.2021 № 3827/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Отже, коли стане можливо забезпечити безпечний і безперешкодний доступ до активів, тільки тоді постраждале підприємство:
— інвентаризує майно станом на 01 число місяця, наступного за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу до активів;
— відображає результати інвентаризації в бухобліку відповідного звітного періоду.

Керівник створює інвентаризаційну комісію, а проведення інвентаризації оформлює наказом. До складу комісії входить:
— головний бухгалтер;
— матеріально відповідальна особа;
— якщо списується обладнання, то в комісію також входить профільний фахівець;
— інші члени комісії.
За результатами інвентаризації комісія складає по одному примірнику таких інвентаризаційних документів:
1) Інвентаризаційний опис необоротних активів (групи необоротних активів). Окремі складаємо для придатних до експлуатації ОЗ, МНМА і які не підлягають відновленню із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що довели до стану непридатності ці об’єкти (п.п. 1.8 розд. III Положення 879).
2) Звіряльну відомість результатів інвентаризації запасів та інших цінностей;
3) Протокол інвентаризаційної комісії, в якому наводяться пропозиції щодо списання ОЗ, МНМА, запасів/товарів або їх можливого використання (затверджується керівником протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації).
Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображають у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчено інвентаризацію (п. 3 розд. ІV Положення № 879). Їх можна розробити самостійно з урахуванням вимог Закону про бухоблік та Положення № 88, а за основу взяти форми з наказу № 572. На підставі протоколу інвентаризаційна комісія складає для списання ТМЦ — Акт на списання (документ довільної форми), що містить реквізити первинного документу з урахуванням вимог Закону про бухоблік та Положення № 88. В акті зазначають найменування ТМЦ, її кількість та вартість, а також причини псування. Ці документи складаються у двох примірниках (один передають матеріально відповідальній особі, другий — до бухгалтерії) та підписуються членами інвентаризаційної комісії. ПДВ. По знищеним (втраченим) через війну товарам під час їх списання с балансу підприємствам нараховувати ПДВ не потрібно (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576990.html). За нормами п.п. 14.1.244 ПКУ визначення «товари» охоплює всі матеріальні активи (в тому числі і ОЗ, і МНМА). Тому, за великим рахунком:
— при списанні знищених ОЗ, а також і МНМА підприємству для ненарахування ПДВ вистачить документів про інвентаризацію (її результатів) та Актів списання ОЗ (МНМА), складених за результатами інвентаризації, в яких буде сказано, що причиною знищення є воєнні дії (або пожежа, спричинена воєнними діями);
— для ТМЦ — однозначно працює п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Тому вистачить документів про інвентаризацію (її результатів) та Акта списання за фактами інвентаризації, в якому буде сказано, що причиною знищення є воєнні дії (або пожежа, спричинена воєнними діями).

Списуємо ТМЦ. На підставі документів, складених під час інвентаризації, а також Акту на списання підприємство списує знищений товар. Для цього списання знищених (втрачених) ТМЦ показуємо записом: Дт 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей» — Кт 20, 22, 23, 25, 26, 27, 28.

Прямі (реальні) збитки від знищення об’єктів ОЗ, МНМА і ТМЦ залишаємо поза балансом на субрахунку 072 «Невідшкодовані недостачі та втрати від псування цінностей» (може висіти три роки з дня встановлення втрат). З метою документального забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації, Мінфін радив забезпечити зберігання документів (див. лист від 09.12.2020 № 41020-01-10/38057). Тож варто прислухатися до його думки.
Конкретного винуватця у знищенні майна підприємства під час бойових дій встановити практично неможливо. Тому належну до відшкодування суму зарахуємо до складу дебіторської заборгованості і доходу звітного періоду тільки, коли буде вирішено питання щодо її компенсації, зокрема, агресором: Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» — Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів», 746 і спишемо з забалансу. Ліквідація і податок на прибуток
Малодохідники орієнтуються на бухоблік. А от високодохідники (і малодохідники-добровольці) при списанні:
— виробничих ОЗ — збільшують фінрезультат на суму бухгалтерської залишкової вартості об’єкта ОЗ (п. 138.1 ПКУ) і зменшують фінрезультат на суму податкової залишкової вартості того ж об’єкта ОЗ (п. 138.2 ПКУ);
— невиробничих ОЗ — збільшують фінрезультат на бухгалтерську залишкову вартість (абз. п’ятий п. 138.1 ПКУ) без зменшуючої різниці;
— МНМА — різниці не рахують
— ТМЦ —різниць немає.

https://7eminar.ua/news/13410-utilizaciya-povnistyu-znishhenogo-tovaru-vidobrazajemo-v-obliku

Раді допомогти, звертайтесь ще!