Без повноцінної інвентаризації формальне списання активів, що знаходяться на окупованих територіях, є неможливим.

Мінфін у листі від 10.10.2022 р. № 41010-06-62/23254 зазначив, що необоротні активи та запаси, які були обліковані до введення воєнного стану і наразі перебувають на тимчасово окупованих територіях або в районах бойових дій, продовжують обліковуватись як активи підприємства.

Це пояснюється положеннями пункту 12 Порядку № 419 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-%D0%BF#n12), які встановлюють, що у річній фінансовій звітності дані про активи, до яких немає безпечного і вільного доступу, слід подавати за інформацією бухгалтерського обліку. При цьому інвентаризація такого майна можлива лише після того, як власник отримає фактичний доступ до нього.

Після відновлення доступу до майна підприємство: проводить інвентаризацію станом на 1 число місяця, наступного за місяцем зняття обмежень щодо доступу; відображає результати інвентаризації у бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Аналогічну позицію раніше висловлювала і податкова служба у листі від 05.05.2022 р. № 3781/7/99-00-04-01-03-07.

Після інвентаризації ви можете списати морально застарілі та непридатні до експлуатації ОЗ внутрішнім рішенням комісії, з обов’язковою утилізацією відходів.

Оскільки інвентаризація вже проведена, ключовим документом є інвентаризаційний опис, у якому зазначено фактичний стан ОЗ та причини їх непридатності. На підставі цього опису комісія складає Акт списання основних засобів (форма ОЗ-3 або бланк з Наказу Мінфіну № 818), у якому обґрунтовує неможливість ремонту чи модернізації, фіксує технічний стан та рішення щодо ліквідації. До акта додається інвентарна картка відповідного ОЗ. Окремий наказ на списання не є обов’язковим - достатньо затвердження акта керівником.

Списання здійснюється проведеннями: Дт 131 Кт 10 - списання амортизації; Дт 976 Кт 10 - списання залишкової вартості (якщо вона є). Дт 976 Кт 64/ПДВ - нараховано податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 189.9 ПКУ як умовне постачання, розраховане на основі звичайної ціни об’єкта.

Норма п. 189.9 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4564 передбачає, що якщо основні засоби ліквідуються за рішенням підприємства, то така операція прирівнюється до постачання і база для нарахування ПДВ визначається за звичайною ціною, але не нижчою за їх залишкову вартість. Водночас звичайна ціна встановлюється саме для конкретного об’єкта, що списується, а не за аналогічними новими активами.

Однак абзац 2 цього пункту дає можливість взагалі не нараховувати ПДВ, якщо підприємство має документальне підтвердження того, що основний засіб був знищений, розібраний або перетворений так, що його подальше використання за первісним призначенням неможливе.

Мінфін у УПК № 673 від 03.08.2018 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0673201-18#n34 підтверджує цю позицію, що у разі списання основних засобів у зв’язку з їх знищенням, розібранням або перетворенням таким чином, що вони більше не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ (в тому числі згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу). Це стосується випадків, коли до контролюючого органу подано належним чином оформлений акт списання: або за типовою формою, затвердженою наказом Держкомстату від 29.12.1995 № 352, або за довільною формою, за умови, що документ містить усі необхідні реквізити первинного обліку і дозволяє чітко ідентифікувати операцію.
Незалежно від форми, такий документ має підтверджувати факт того, що основні засоби дійсно знищені, розібрані або змінені, і тому більше не можуть використовуватись за своїм початковим призначенням.

Щодо податку на прибуток: відповідно до ст. 138 ПКУ, фінансовий результат коригується на суму залишкової вартості - у бухгалтерському обліку він збільшується, у податковому (за податковою залишковою вартістю) зменшується.

Раді допомогти, звертайтесь ще!