Перенесення витрат між роками: правові наслідки та можливості

Право на витрати є тільки в періоді їх понесення, тобто якщо витрати фактично понесено в 2022 році, то вони мають бути в витратах 2022 року, у 2023 році піжприємство вже не має права на такі витрати.

Правила визнання витрат визначені в НПСБО 16 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#o25
Відповідно до п. 7 НПСБО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Тобто, якщо фактично Ви отримали роботи/послуги у 2023 році, то право на такі витрати є тільки в 2023 році.
Щодо відповідальності, то ймовірним є ризик виключення таких витрат та збільшення об'єкту оподаткування на такі витрати, тобто як мінімум це +18% податку по таких витратах, а також штраф за заниження податкового зобов'язання.
Однозначно правильних способів як дотримати податкове навантаження в обліку, якщо за даними такого обліку картина інша, не має.
Однак можемо рекомендувати альтернативний варіант із збереженням права на витрати - помилитися у звітності. При цьому в обліку залишити все як є, про це див. більше у статті https://7eminar.ua/news/5061-yak-dotrimati-podatkove-navantazennya-v-deklaraciyi-z-podatku-na-pributok
Ці принципи (помилка в додатку РІ) можна застосувати навіть тим платниками, які прийняли рішення про незастосування податкових різниць, оскільки це "помилка" у звітності.

Раді допомогти, звертайтесь ще!