Податкові ризики рекламної агенції при окремому зазначенні винагороди

Наскільки ми зрозуміли, в акті окремо відображається агентська винагорода. На нашу думку, ризиків в цьому випадку немає.

Пункт 44.1 ПКУ: для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Ст. 5 Закону України «Про туризм» від 15.09.1995 р. № 324/95-ВР визначає турагента не інакше як посередника на ринку туристичних послуг. Зазвичай такі особи займаються комерційним посередництвом як агенти, діючи в інтересах та від імені туроператорів на підставі укладених агентських договорів (ст. 295 ГКУ).

Згідно з агентським договором, комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 301 ГКУ).

Відповідно, бухоблік таких посередників повністю підпорядковується «посередницьким» принципам.

Вважаємо, що винагорода має відображатись в обліку на підставі акта наданих послуг. Цей акт складається на дату коли агент виконав забов'язання за договором.

Раді допомогти, звертайтесь ще!