На наш погляд, це ризикова операція. Навіть якщо в призначенні платежу написати, що кошти надає “Іванов І.І.”, банк та податкова будуть бачити:

• платника: директора (фізичну особу, власника картки);


• отримувача: підприємство.

Тому виникне розрив між договором та фактичним платником — що створює ризик визнання операції недійсною або такою, що не відповідає договору. Податкові органи при перевірках можуть вимагати підтвердження походження коштів, структури договору (хто справжній позикодавець), та документацію, що підтверджує, що це позика, а не дохід чи інший прихований платіж.
Якщо виникає розбіжність між тим, хто фактично дає гроші, і тим, хто зазначений у договорі, це може викликати питання з точки зору податкового агента, коректності заповнення податкової звітності, а також з точки зору цивільно-правової природи зобов’язання (позики).

Раді допомогти, звертайтесь ще!