Облік кожного з цих компонентів залежить від їхнього економічного змісту:

Адміністративні й реєстраційні платежі, пов’язані з оформленням договору та приведенням об’єкта в стан, придатний до використання, згідно з п. 1 розд. II НП(С)БО 14 «Оренда», підлягають капіталізації. Тобто вони збільшують первісну вартість об’єкта лізингу, а не визнаються витратами періоду. До таких витрат належать, зокрема, комісії за укладення договору, витрати на реєстрацію транспортного засобу, зокрема збір до Пенсійного фонду тощо.

Водночас проценти й регулярні комісії, які сплачуються за користування об’єктом лізингу протягом строку дії договору, є фінансовими витратами відповідного звітного періоду й не включаються до первісної вартості об’єкта.

Щодо податкової накладної: для фінансового лізингу застосовується спеціальне правило, визначене п. 187.6 Податкового кодексу України. Податкові зобов’язання з ПДВ у лізингодавця виникають не за першою подією, а саме на дату фактичної передачі об’єкта лізингоодержувачу. Це означає, що на суму авансу податкова накладна не складається. ПН складається лише один раз — на дату підписання акта приймання-передачі — і на всю договірну вартість автомобіля. Усі наступні лізингові платежі, які відшкодовують вартість авто, вже не є об’єктом оподаткування ПДВ, адже податок було нараховано в повному обсязі на дату передачі об’єкта. Процентна частина лізингових платежів не підлягає оподаткуванню ПДВ на підставі пп. 196.1.2 ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!