Списання судового збору: терміни позовної давності і витрати

Так, ви можете і повинні списати суми сплаченого судового збору. Оскільки збір мав бути списаний на витрати в минулому періоді (у році завершення судової справи), зараз це слід відобразити як виправлення помилки минулих років через коригування нерозподіленого прибутку (рахунок 44), а не як витрати поточного періоду.

Строк позовної давності для повернення збору починається з дати набрання законної сили судовим рішенням, яке є підставою для такого повернення. Однак для списання збору на витрати ключовою є дата, коли стало остаточно відомо, що він не буде повернутий, — тобто дата завершення розгляду справи.

Відповідно до бухгалтерських стандартів, сплачений судовий збір не визнається витратами одразу в момент сплати. Він вважається авансовою оплатою і обліковується як дебіторська заборгованість, оскільки за певних умов може бути повернутий (Закон України «Про судовий збір», ст. 7 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90).

При сплаті: виникає дебіторська заборгованість: Дт 377 «Розрахунки з різними дебіторами» Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».
Визнання витрат: сума збору включається до складу адміністративних витрат (рахунок 92) у тому періоді, коли стає остаточно відомо, що він не буде повернутий. Зазвичай це відбувається на дату набрання законної сили рішенням суду по суті справи.
Оскільки ваше підприємство не списало ці суми у відповідному звітному періоді (коли завершився розгляд справи), це вважається помилкою минулих років.

Раді допомогти, звертайтесь ще!