Списання знищеного товару: оформлення, витрати та податкові нюанси

Списувати знищені агресором активи з балансу слід у тому звітному періоді, коли закінчено інвентаризацію.
У бухобліку знищення активів унаслідок війни відображається так само, як і знищення внаслідок інших обставин.
Тобто балансова вартість знищеного майна списується на витрати, що відображається проводками:
Дт 947 — Кт 20, 22, 23, 25, 26, 27, 28 (для запасів);
Дт 131, 132 — Кт 10, 11 і Дт 976 — Кт 10, 11 (для необоротних активів).
Списувати активи з балансу слід, щойно встановлено їх знищення або псування. Тобто тоді, коли вони перестали відповідати критеріям для визнання активом (не можна більше отримати з них економічну вигоду). При цьому логічно прив’язати списання активів до дати, на яку складено акт про інвентаризацію.
Саме цей акт засвідчує факт знищення і, відповідно, саме з дати його складання знищене майно не повинні відображатися на балансі у складі активів підприємства. На підставі протоколу інвентаризаційної комісії, затвердженого керівником, складається акт на списання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ). Цей акт є первинним документом, що підтверджує списання. Дію обставин непереборної сили засвідчує Торгово-промислова палата України. Варто отримати сертифікат ТТП, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору). Як зазначають податківці: з метою фіксації знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно: провести інвентаризацію;звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;
звернутись до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення товарів
здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна (фото/відео зйомка).

Податок на прибуток
Якщо ідеться про знищення запасів, то списання таких активів не містить будь-яких податковоприбуткових особливостей. У розд. ІІІ ПКУ немає коригувань, пов’язаних із цими операціями. Тож такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку. І, відповідно, так само впливають на бухфінрезультат об’єкт оподаткування податком на прибуток.
А от списання зруйнованих/знищених/зіпсованих/розкрадених ОЗ (точніше, тих активів, які є ОЗ у розумінні п.п. 14.1.138 ПКУ) пов’язані для високодохідників і малодохідників-добровольців із ліквідаційними коригуваннями. Адже списання ОЗ у зв’язку із його знищенням означає ліквідацію такого ОЗ. Тож бухфінрезультат збільшується на бухоблікову балансову і зменшується на податкову залишкову вартість таких ОЗ (пп. 138.1, 138.2 ПКУ). Щодо невиробничих ОЗ, то при їх списанні лише збільшують фінрезультат на бухгалтерську залишкову вартість (абзац п’ятий п. 138.1 ПКУ) без зменшуючої різниці.
ПДВ
Списання будь-яких активів у зв’язку із форс-мажорними обставинами (зокрема, дією обставин непереборної сили, до яких належить і війна) НЕ Є постачанням цих активів. Для ОЗ це і так випливало з п. 189.9 та п.п. 14.1.191 ПКУ, а для товарів (визначення яких охоплює і ОЗ) це прописано спеціально під війну у п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 Тож ніякого мінбазного ПДВ у зв’язку зі списанням знищених активів, звичайно ж, немає.
компенсувати податковий кредит, відображений при придбанні знищеного майна, у зв’язку із його негосподарським використанням (п.п. «г» п. 198.5 ПКУ) Також не потрібно. Адже у тому самому п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ чітко прописано, що ніякий компенсуючий ПДВ не нараховується, якщо списання активів відбулося через війну. І, власне, таке списання не вважається використанням активів у негосподарській діяльності.
Тож важливо проінвентаризувати і документально підтвердити, що ваші активи знищила саме війна і ви можете користуватися цими спецправилами.

Раді допомогти, звертайтесь ще!