З 1 січня 2015 року форма довіреності на отримання ТМЦ була скасована разом з Інструкцією № 99, яка регулювала порядок її обігу. При цьому в п. 2.5 Положення № 88 закріпили таку норму: «повноваження… особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи — підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші ТМЦ згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юрособи тощо».
Тобто як саме підтверджуватимуться повноваження осіб при отриманні ТМЦ, сторони визначають самостійно при укладенні договору. І для цього не обов’язково має бути довіреність.
Будь-якої відповідальності, що тягне за собою застосування штрафів, чинним законодавством не передбачено. Тут питання, швидше, тільки в ризику для продавця, який видав товар без довіреності, адже згодом покупець може наполягати на тому, що товар ним не був отриманий. Тому вимагати довіреність при видачі ТМЦ — в інтересах самого продавця.
Чи може відсутність довіреності на отримання товару якось негативно позначитися під час перевірок контролюючих органів?
Теоретично (якщо ґрунтуватися на нормах чинного законодавства) — ні.
А на практиці відсутність довіреності контролюючі органи можуть використати як додаткові докази «нереальності» (відсутності) операції.
Про це свідчить численна судова практика.
До речі, в переліку документів, необхідних для розблокування податкової накладної (які, по суті, платник подає для того, щоб довести реальність госпоперації), названі і «довіреність, акти керівного органу платника податків, якими оформлені повноваження осіб, що придбавають продукцію в інтересах платника податків» (п. 14 Порядку № 117).
Хоча слід зазначити, що чіплятися за відсутність довіреності фіскали, швидше за все, будуть, тільки якщо у них будуть ще якісь зачіпки для невизнання операції.
Варто зазначити, що довіреність сама по собі не є первинним документом. Довіреність тільки фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства уповноважити конкретну фізичну особу отримати для підприємства певний перелік і кількість цінностей. Сам же факт руху цих цінностей (тобто госпоперацію) довіреність не фіксує.

Тому визнати відсутність госпоперації тільки на тій підставі, що немає довіреності, податківці не можуть (оскільки це навіть не первинний документ). А госпоперації в обліку відображають на підставі первинних документів (ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік). До того ж головний критерій наявності госпоперації — це зміни в активах і зобов’язаннях, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону про бухоблік).

Раді допомогти, звертайтесь ще!