Законодавство прямо передбачає, що електронний документообіг може здійснюватися як на підставі договору, так і просто відповідно до вимог закону. Це означає, що наявність окремого договору, який регулює ЕДО, є опцією, а не вимогою.

Договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний належним чином, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII, ч. 12 ст. 11).
Згода через дію (акцепт): Коли ваш покупець отримує від вас електронний документ і накладає на нього свій КЕП, він вчиняє дію, що свідчить про прийняття пропозиції (акцепт) та згоду на використання електронної форми документів для цієї конкретної операції (Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII, ч. 6 ст. 11). Це можна трактувати як мовчазну згоду на ЕДО в рамках даної господарської операції.

Щодо «Договору про врегулювання відносин електронного документообігу» - підписання такого договору (який часто пропонують самі сервіси ЕДО) є правильним і допустимим, але не обов'язковим.

Для разових закупівель: Ви можете просто надсилати електронні документи (рахунки, накладні, акти) через систему ЕДО. Якщо контрагент їх підписує своїм КЕП, операція є повністю законною, і жодних додаткових договорів про ЕДО не потрібно.
Для постійних контрагентів: Хоча це і не обов'язково, рекомендується або включити розділ про ЕДО в основний договір поставки, або підписати окремий «Договір про врегулювання відносин електронного документообігу». Це робить співпрацю більш прозорою та прогнозованою.

Раді допомогти, звертайтесь ще!