Зміна зайнятості працівника: нарахування зарплати та ЄСВ питання

ЄСВ потрібно донарахувати до мінімальної зарплати.

Працівник у вересні 2025 року весь місяць перебував у трудових відносинах з цим самим роботодавцем (звільнення 11.09 і прийняття 12.09 не перериває місяць для контролю мінбази). Він працював на основному місці роботи і не є інвалідом, тому діє вимога частини 5 статті 8 Закону про ЄСВ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n194 - сплата з мінімальної зарплати.

Додаток 1.

Кілька рядків у звітності допускається у таких випадках:

• Нарахування виплат за різні періоди, а саме: поточні та майбутні виплати (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами); виплати за минулі періоди (лікарняні, допомога у зв’язку з відпусткою по вагітності та пологах); заробітна плата за виконану роботу (надані послуги), якщо строк їх виконання перевищує календарний місяць; виплати за відпрацьований час після звільнення; нарахування середнього заробітку за вимушений прогул за рішенням суду.


• Зміна умов праці: звільнення з основного місця роботи та прийняття за сумісництвом (або навпаки); застосування різних ставок ЄСВ.

Тому, у вашому випадку загальну суму зарплати, нараховану працівнику, відображають в одному рядку Додатка 1 (на відміно від Додатка 4), оскільки йдеться про одного роботодавця та основне місце роботи протягом усього місяця, незалежно від зміни тривалості робочого часу.

Порядком №4 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-15#top не вимагає ставити ознаку "1" у графі 22, якщо працівник увесь місяць працював на неповному робочому часі. На нашу думку, якщо працівник хоча б частину місяця працював з неповною зайнятістю, то ознаку "1" все ж варто проставити. Розбивати дані на два рядки - окремо для повної й неповної зайнятості - не потрібно, бо Порядок №4 цього не вимагає.

Раді допомогти, звертайтесь ще!