Чи зберігається обмеження нарахування пені після зміни кодексу
До 28 серпня 2025 року нарахування штрафних санкцій у господарських відносинах регулювалося, зокрема, Господарським кодексом України (ГКУ). Саме в ньому містилася норма, про яку ви згадуєте . Ця норма була диспозитивною, тобто сторони в договорі могли встановити інший, триваліший строк нарахування пені (наприклад, "до повного виконання зобов'язання"). Якщо ж такої вказівки в договорі не було, застосовувалося шестимісячне обмеження.
На сьогоднішній день основним актом, що регулює договірні зобов'язання та відповідальність за їх порушення, є Цивільний кодекс України. Визначення пені наведено у статті 549 ЦКУ:
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. ( Цивільний кодекс України, ч. 3 ст. 549 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 )
Ані ця стаття, ані будь-яка інша норма Цивільного кодексу України не встановлює загального обмежувального строку для нарахування пені, подібного до того, що існував у ГКУ.
Отже, для договорів, укладених після 28 серпня 2025 року, або для порушень, що виникли після цієї дати, шестимісячне обмеження нарахування пені, встановлене колишнім ГКУ, більше не діє. Пеня може нараховуватися за весь період прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено безпосередньо в умовах договору.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Аванс за рахунком: первинні документи для податкової перевірки
Виправлення помилки в декларації з податку на прибуток підприємства
Чи потрібна офіційна ЦРМ для продажу кінцевим споживачам
ПДВ при продажу металобрухту: оформлення та нарахування податку
Процедура отримання 100% бронювання після нової критичності підприємства
Уточнення збитків у декларації: коли і як це зробити
Виплата компенсацій та зарплати мобілізованому працівнику після звільнення
Розрахунок компенсації за невикористану відпустку працівника на службі
Неправильний розподіл загальновиробничих витрат: наслідки для підприємства
Особливості продажу ікон релігійною громадою: бухгалтерія та податки
1.Чи може релігійна громада (НПО) продавати писані ікони? Якщо так, то як це правильно робити чи є якісь особливості при цьому? 2. Якщо може, то, наприклад, пожертвувала фізична особа (ФО) релігійній громаді (НПО) писані ікони (як це…

