Податкові різниці при безоплатній поставці товарів нерезидентам: нюанси

Потенційно в такому разі виникає необхідність застосування обох коригувань.

1. З точки зору оподаткування операції із безоплатної передачі прирівняні до продажу (реалізації) товарів (пп. 14.1.202 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20250801#n256). Через це, безоплатно надаючи товари нерезиденту із Переліку № 480 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2017-%D0%BF#Text Вам потенційно необхідно застосовувати коригування із пп. 140.5.5-1 ПКУ.

В даному разі не застосовувати коригування із пп. 140.5.5-1 ПКУ можна тільки:

1) коли операція є контрольованою. Нагадаємо, що контрольованими операції вважають, зокрема, якщо (див. пп. 39.2.1.7 ПКУ):
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких госпоперацій платника з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
2) якщо нерезидент надасть довідку (інший офіційний документ) про сплачений нерезидентом податок на прибуток (корпоративний податок). Так, в категорії 102.12 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42790 з цього приводу зауважено: "Таким чином, якщо платником податку придбано товари, у тому числі необоротні активи, роботи та послуги у нерезидента, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480 та таким нерезидентом сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), що підтверджується довідкою (іншим офіційним документом), і такі операції не є контрольованими, такий платник податку має право не збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму 30 відс. вартості придбаних товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг".

2. Щодо застосування коригування із пп. 140.5.10 ПКУ на всю вартість наданих безоплатно товарів відмітимо таке. Різницю із пп. 140.5.10 ПКУ застосовують, зокрема, у разі безоплатного наданн товарів неплатникам податку на прибуток. У загальному випадку юрособа - нерезидент не є платником податку на прибуток. Однак вона стає платником цього податку, якщо вона отримує доход із джерелом походження із України (з якого сплачується т.зв. податок на репатріацію) - пп. 133.2.1 ПКУ.

Тож, якщо під час здійснення такої операції Вами буде утримано податок на репатріацію з подаровани нерезиденту товарів, то в такому разі Вам не треба буде додатково застосовувати ще й коригування із пп. 140.5.10 ПКУ. Інакше в такому разі спрацьовуватиме й різниця із пп. 140.5.10 ПКУ.

До речі, в категорії 102.16 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38295 податківці вказували: "Якщо безоплатно надані товари, послуги, основні засоби нерезиденту – юридичній особі відповідно до первинних документів є благодійним внеском та пожертвуванням, то такі доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підпадають під визначення доходів, зазначених у п.п «ї» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента.

В інших випадках безоплатно надані товари, послуги, основні засоби нерезиденту – юридичній особі розглядаються як інші доходи нерезидента відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що оподатковуються у порядку, встановленому п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності".

3. Припускаємо, що податкова в даному разі буде наполягати на тому, що й витрати на доставку мають потрапляти під коригування із пп. 140.5.5-1 та пп. 140.5.10 ПКУ. Мовляв такі послуги теж надано на користь "особливого" нерезидента безоплатно. Додатково рекомендуємо отримати ІПК з цього приводу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!