Закон про ЗЕД № 959 в ст. 6 визначає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#n171):

"Стаття 6. Договори (контракти) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та право, що застосовується до них

...Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності..."

Отже, Закон № 959 дозволяє застосовувати інвойси замість договору тільки у разі експорту послуг, а при імпорті - ні.

При цьому Положення НБУ № 2 від 02.01.2019 визначає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002500-19#n100):

"32-1. Суб’єкти господарювання-резиденти (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір."

Тобто, НБУ допускає, що в якості договору може бути використаний "інший документ, що застсовується в міжнародній практиці", зокрема і при імпорті товарів. Товарами за ст. 1 Закону № 959 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#n24) є і послуги

Щодо акту наданих послуг від нерезидента

Українське законодавство не містить вимог до оформлення такого документу як інвойс.

Тому, якщо він Вами буде розглядатися, зокрема, як первинний документ для відображення операції в бухобліку, то він має мати всі обов`язкові реквізити первинного документу, як це передбачено Законом про бухоблік № 996 в ст. 9 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n155):

"2. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо)."

МФУ лист від 16.02.2017 р. N 31-11410-06-5/4339:

«Оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.

Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо.

Рахунок-фактура може бути складений у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які дають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунку-фактури»

Лист МФУ від 24.03.2023 р. N 41010-06-5/7983:

«…для цілей бухгалтерського обліку оформлений з дотримання вимог законодавства рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі, з урахуванням вимог цивільного та господарського законодавства щодо питань, пов'язаних із виконанням договірних зобов'язань, а також належним чином оформлених договорів тільки у разі оплати такого рахунку-фактури (інвойсу), що підтверджується відповідними документами (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо).»

Також інвойс, як первинний документ, визнають і податківці

ЗІР (112.02, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38541):

"Чи є рахунок (інвойс) документом, який підтверджує завершення валютної операції у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав без оформлення акта виконаних робіт (наданих послуг)?
Відповідь:
Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), після пред’явлення резидентом, зокрема, рахунку (інвойсу)."

Тобто, з урахування дотримання вказаних вище умов інвойс може бути використаний як акт наданих послуг (без окремого складання такого акту), ща умови, що інвойс оплачений.

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!