Погашення кредиту за рахунок депозиту: бухгалтерський облік операцій

У підприємства-позичальника облік операцій з отримання і погашення кредиту ведеться на загальних підставах. У разі звернення стягнення на предмет застави за кредитом, на депозитні кошти поручителя (засновника), у позичальника (підприємства) відбувається заміна кредитора. Замість заборгованості перед банком за кредитом у підприємства виникає заборгованість перед поручителем – фізичної особою, тобто засновником.

У підприємства: отимано кредит Дт311Кт601

Наразовано відсотки: Дт951 Кт684

Звренено стягнення на депозитні кошти засноника

Дт601 Кт685

Дт684Кт685

(Припустимо, додаткової плати-винагороди заснонику за поруку не передбаічалося),

тобто у підприємства утворється заборгованість перед засновником - на КТ685

Тепер дещо про оподаткування Засновника. Будемо говорити саме про повернення (компенсацію) спалчених коштів у розмірі депозиту, а не про винагороду, бо винагорода - це точно дохід, а ми для спрощення уявимо, що її в догворі немає).

Тут існує дві протилежні думки: 1. оподатковується за повною ставкою 18% ПДФО та 5% військового збору; або 2. оподатковується як продаж рухомого майна за ставкою 5% та військовий збір 5%.

На жаль, обсяг відповіді не дає можливості навести всі аргументи щодо цих підходів, зрозмуло, що тут потрібно буде отримати ІПК. Наведемо послиання на фіскальний варіант податкової , а другий - викладемо у деталях.

Отже: фіскальний варіант "це інший дохід, ознака 127, 18% ПДФО, 5% ВЗ" - тут https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/663908.html

" у разі якщо юридична особа (боржник) сплачує кошти фізичній особі (поручителю), яка виконала перед кредитором (банком) обов’язок боржника за договором поруки, то суми сплачених коштів оподатковуються податком на доходи фізичних осіб як інший дохід на загальних підставах."

варіант менш фіскальний, "депозит - це майнові права, а отже об'єкт рухомого майна, при стягненні відбуваєтсья перехід права до банку, підприємство компенсує = продаж рухомого майна, тому ПДФО 5%, ВЗ 5%, ознака 105" - зустрічається у аналітичних матеріалах різних експертів, він полягає в наступному:

Згідно з пп. 14.1.44 ПКУ, депозит – це кошти, які надаються юрособою або фізособою в управління фінансовій організації або нерезиденту на строк або за вимогою і під процент.

У разі, якщо підприємство-позичальник припиняє обслуговувати свій кредит за кредитною угодою, банк звертає стягнення на депозитні кошти засновника, за рахунок яких погашається заборгованість такого підприємства перед банком.

. Згідно зі ст. 190 ЦКУ майнові права на депозитні кошти є майном і річчю, а згідно з п. 2 ст. 181 ЦКУ – рухомим майном.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ, а конкретно в пп. 173.8 ПКУ, в якому зазначено, що під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування. Норми цієї статті не застосовуються до операцій з валютними цінностями, які оподатковуються відповідно до підпункту 165.1.51 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

В даному випадку право власності на майнові права на депозитні кошти переходить від власника (засновника) депозиту до банку на підставі договору застави, а компенсацію за них заставодавець (засновник) отримує від позичальника (підприємства). Тобто, відбувається продаж об'єкту рухомого майна в розумінні 173.8 ПКУ

згідно з пп. 173.1 ПКУ такий дохід оподатковується за ставкою, передбаченою пп. 167.2 ПКУ, у розмірі 5%. При цьому дохід визначатиметься за умовами договору в тій сумі, яку підприємство повинне буде сплатити засновнику. Оскільки позичальником є юридична особа, то вона виступає податковим агентом стосовно засновника-поручителя (пп. 173.3 ПКУ). Тому при виплаті заборгованості засновнику підприємство повинно утримати ПДФО 5% (як з рузомого майна) та 5% військовго збору, перерахувати його до бюджету не пізніше, ніж проведено виплату (п. 168.1.2 ПКУ), а у разі якщо виплату проведено готівкою через касу, то ПДФО потрібно сплатити до бюджету не пізніше наступного банківського дня (пп. 168.1.4 ПКУ). Крім того, потрібно було б подати форму №1ДФ за ознакою доходу 105.

Податкова на жаль не надає відповіді на це в конслуьтаційному режимі та пропонує звернутися за індивідуальною конслуьтацією, тому радимо Вам саме це і зробити - отримати власну ІПК на предмет того, як оподтковується компенсація підприємством депозиту засновника.

Отже, будемо умовно рахувати, що підприємство отримало консультацію та утримує ПДФО за тією ставкою, за якою вказала податкова, і тоді :

підприємство утримує %% ПДФО та 5% військового збору

ДТ685 Кт6411, Дт685 Кт642 та перераховує в бюджет.

Після цього - у підприємства заборгованість перед засновником на суму за вирахуванням податків, яка зараз рахується на КТ685.

І тепер постає питання, як не повертати цю суму, а внести її в в статутний капітал. Це можливо:

Здійснення внеску в статутний капітал у вигляді права вимоги боргу використовується на практиці. Зокрема, така можливість обумовлена нормою ч.2 ст.115 Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003р. (далі – ЦКУ).

Так, відповідно до ч.2 ст.115 ЦКУ, вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Право вимоги є майновим правом.

Аналогічну за своєю суттю норму містить ст.13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» №2275-VIII від 06.02.2018р. (далі – Закон №2275), а саме: вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, можливість здійснення внеску в статутний капітал у вигляді права вимоги боргу допускається чинним законодавством.

Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів регулюється ст.18 Закону №2275.

Стаття 18 Закону №2275 визначає, що учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

Якщо це буде оформлено , далі все відбувається стандартно:

засноник вносить своє право вимоги до товариства у розмірі чкий зараз числиться на разхунку Кт685 (тобто заборгованість товариства) до статуного капіталу, після цього приймається рішення про його збільшення, після цього реєструється збільшення статуного капіталу у реєстратора.

Проводки будуть такі: Для обліку ще не зареєстрвоаного СК використовується рахунок 404.(інструкція 291)

Дт46/засновник Кт404 (винесено рішення), та одразу залік зустрічних вимог - Дт685 Кт46 (внесок внесено)

Реєструємо збільшений статуний капітал у реєстратора і робимо проведення Дт404Кт401. Операцію завершено.

Раді допомогти, звертайтесь ще!