Помилкова податкова накладна: чи включати в зобов'язання

Помилкові ПН в декларації не відображають через те, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (Абз. 1 п. 6 розд. III Порядку № 21). Позиція ДПС - обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у податковій накладній, яка складена без факту здійснення господарської операції, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/500559.html
Проте, звертаємо увагу, що у платника виникне сума перевищення на підставі зареєстрованого РК. Це пов'язане з особливостями функціонування СЕА ПДВ - якщо помилкова ПН та РК до неї складені в різних періодах та не відображені в Декларації з ПДВ то у платника виникає сума перевищення, яка зменшує реєстраційний ліміт платника та не підлягає поверненню.
Якщо Ви не відображали в декларації з ПДВ помилкову ПН і РК до неї, то: Якби помилкову ПН виявили одразу в липні й датою липня склали й своєчасно зареєстрували РК з типом причини 103 - то помилка і виправлення згорнулися б в межах одного місяця і ліміт за рахунок РК відновився б і сума Перевищення не виникає.

Тобто якщо ми керуємось правилом, що помилкові ПН і РК до них не відображаються в декларації, то в декларації за серпень податкових зобов’язань виявиться більше, ніж за даними ЄРПН (оскільки по ЄРПН зменшення ПЗ внаслідок реєстрації РК пройшло, а по декларації зменшення ПЗ немає). І, як підсумок, це призведе до виникнення ∑Перевищ за серпень, яке нікуди не зникне і зменшить регліміт.

Тому на практиці досить часто задля уникнення втрати регліміту, попри встановлені правила, відображають в декларації і помилкову ПН, і РК до неї (щоб показники декларації йшли в унісон з показниками ЄРПН). Тобто в нашому випадку в декларації за липень будуть відображені ПЗ за операцією, а в декларації за серпень— зменшуючий РК. Звісно, такий варіант не відповідає ПКУ. Адже помилковим ПН і РК до них не місце в декларації. Але такий варіант дозволить врятувати регліміт.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної. Якщо клієнт відмовляється реєструвати РК, ви можете подати скаргу до податкового органу через додаток Д6 до ПДВ-декларації. Це може стимулювати контрагента виконати свої обов'язки, оскільки податківці зможуть запитати пояснення у контрагента.

Якщо і це не подіє тоді тільки чекати коли спливе термін позивної давності і списати. Відповідно до п. 192.1 ПКУ розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38103). Тому, не раніше ніж через 1 095 днів із дати складення ПН, до якої складений РК, можна списувати ПДВ за таким РК (Дт 949 - Кт 6432).

Раді допомогти, звертайтесь ще!