Для забезпечення коректності обліку витрат на проектну документацію для поточного ремонту та мінімізації ризиків спорів з контролюючими органами, підприємство повинно розробити та затвердити в наказі про облікову політику підприємства чіткі та деталізовані критерії для розмежування поточних ремонтів та поліпшень основних засобів, адаптовані до специфіки діяльності підприємства. Це можуть бути як якісні, так і, за можливості, кількісні показники (наприклад, орієнтовний відсоток зміни продуктивності, подовження строку служби тощо).

Пункт 30 Методрекомендацій № 561 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0561201-03/conv#n121 наголошує, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигід, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Це положення підкреслює значну роль професійного судження та відповідальності керівництва.

Якщо поточний ремонт не є будівництвом, то вимоги до проектної документації для нього можуть бути менш суворими, ніж для капітального ремонту або реконструкції. На практиці це може означати, що для поточного ремонту часто достатньо складання дефектного акта та кошторису, а не розробки повноцінного проекту, що підлягає обов'язковій експертиз.

Раді допомогти, звертайтесь ще!