Заголовок тимчасово відсутній

Прямої заборони виконання військовослужбовцем своїх трудових обов’язків законодавство не містить, але відповідно до ст. 10 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n123 розподіл службового часу військовослужбовців протягом доби і протягом тижня у військових частинах здійснюється так, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни та виховання військовослужбовців, підвищення їхнього культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку і харчування; розподіл службового часу військовослужбовців визначається розпорядком дня, який затверджує відповідний командир (начальник) у порядку, визначеному статутами ЗСУ, з додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу; для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, встановлюється 5-денний робочий тиждень із двома вихідними днями. Отже, військова служба замінює працівнику повноцінний робочий день. Крім того, норма ч. 3 ст. 119 КЗпП про збереження місця роботи та посади свідчить про те, що у період військової служби особа не виконуватиме своїх трудових обов’язків, адже нестиме військову службу. Відповідно до ст. 25 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n335 військовим посадовим особам заборонено займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією України або законами України.

Враховуючи викладене, рекомендуємо не поєднувати військову службу мобілізованого директора з виконанням ним трудових обов'язків.

Раді допомогти, звертайтесь ще!