Заголовок тимчасово відсутній

Існує ризик невизнання такої операції господарською внаслідок відсутності ділової мети такої операції.

Правові наслідки реалізації товару (послуг) на експорт за ціною нижчою, ніж собівартість, мають визначатись із урахуванням доктрини ділової мети, що реалізується в податкових правовідносинах на підставі положень:

- пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

- пп.14.1.231 п.14.1 ст. 14 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

- головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

- у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Податківці звертають увагу ( наприклад, ІПК ДПСУ від 24.09.2021 р. № 3583/ІПК/99-00-21-02-02-06) на розумну економічну причину (ділову мету).

Важливо! Умови щодо ділової мети застосовується для цілей ст. 39 ПКУ, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ПКУ, які передбачають застосування положень ст. 39 ПКУ.

Також податківці звертали увагу, що у розд. ІІІ ПКУ не згадано про доведення економічного ефекту кожної операції (наприклад, ІПК ДПСУ від 31.01.2020 р. № 418/6/99-00-07-02-02-06/ІПК та ІПК ДПСУ від 19.02.2020 р. № 664/6/99-00-07-02-02-06/ІПК).

В окремих судових рішеннях присутня теза, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не завжди свідчить про те, що така операція не пов’язана з господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати доход від конкретної операції.

Рівночасно віднесення збиткових операцій до господарських можливе у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за ціну придбання товарно-матеріальних цінностей (див. Постанову Верховного Суду від 23.07.2019 р. у справі № 802/2386/14-а).

У бухгалтерському обліку такі «збиткові» операції відображають як звичайну операцію з реалізації послуг.

Раді допомогти, звертайтесь ще!