Заголовок тимчасово відсутній

Такі кошти ще у період банкрутства банку потрібно було:

1) Перевести залишок коштів до сумнівної заборгованості

Згідно з п. 4 НП(С)БО 10 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o16 сумнівною вважається заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Кошти, які знаходяться на рахунках у банку, в якому введено тимчасову адміністрацію, до ліквідації такого банку без їх повернення, якраз і мають такий сумнівний статус.

У листі від 18.10.2010 р. №31-34020-20-10/28202 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v4020201-10#Text фахівці Мінфіну доводять, що при визнанні підприємством заборгованості банку за грошовими коштами сумнівною, сума такої заборгованості відображається за кредитом рахунку 31 "Рахунки в банках" і дебетом рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами".

Отже, відбувається списання одного активу (коштів на рахунку в банку) і визнання нового активу (заборгованості банку із повернення цих коштів).

2) Створити резерв сумнівних боргів

Виникнення в обліку сумнівної дебіторської заборгованості означає необхідність створення резерву сумнівних боргів.

Метод, за яким визначатиметься розмір такого резерву, кожен суб’єкт господарювання обирає самостійно (п. 8 НП(С)БО 10). Головне, щоб сума створеного резерву у майбутньому могла перекрити збитки від можливого неповернення частини або усієї суми коштів за сумнівною дебіторкою.

При створенні резерву робиться проведення Дт 944 Кт 38 .

Коли власник таких коштів матиме підстави вважати, що він їх назад не отримає, сумнівна заборгованість стане безнадійною (визначення безнадійної дебіторської заборгованості див. у п. 4 НП(С)БО 10). Якщо йти за роз’ясненням податківців, підставою має бути запис в ЄДР щодо ліквідації банку. Тому до цього моменту залишок коштів буде вважатися сумнівною заборгованістю.

Суб’єкту господарювання потрібно вирішити, яким шляхом вона буде списуватися. А саме:

· за рахунок існуючого резерву сумнівних боргів (Дт 38 Кт 377);

· або на суму, яка перевищує розмір залишку резерву сумнівних боргів (або у випадку, якщо такий резерв не створювався) (Дт 944 Кт 377).

Якщо у ЄДР дата ліквідації банку 7 років назад, то списати таку заборгованість підприємство мало 7 років назад. Тому зараз списати такі кошти можна шляхом виправлення помилки минулого періоду.

Виправлення фінансової звітності здійснюється відповідно до норм НП(С)БО 6 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0392-99#Text.

Щоб виправити помилку за п. 4.6 Положення № 88 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#n160 складають бухгалтерську довідку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та регістри бухгалтерського обліку, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки – головним бухгалтером та, звісно, кореспонденцію рахунків для виправлення помилки.

Якщо помилка минулих років зачепила фінрезультат та відповідно вплинула на нерозподілений прибуток (непокритий збиток), її виправляють шляхом коригування сальдо рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» на початок звітного року (п. 4 НП(С)БО 6). Під час виправлення помилки в кореспонденції з рахунком 44 можуть бути рахунки класу 1-6 залежно від суті помилки. Тобто рахунки витрат не зачіпають.

Для цілей бухобліку виправляючи помилку достатньо відобразити коригуючі проводки з бухдовідки у періоді виявлення помилки, а якщо помилка минулих років – показати правильні вхідні дані у балансі на початок року (тобто – станом на 01.01.2025) та у порівняльній інформації за минулі роки (ніби помилки не було). Це випливає з глави 4 Положення №88 та п. 4 НП(С)БО 6. Подавати уточнюючу фінзвітність – право, а не обов’язок (ч. 6 ст. 14 Закону № 996-XIV https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n237 ).

А ось з податку на прибуток якщо підприємство бажає виправити помилку, йому доведеться подати правильну уточнену фінзвітність до ДПС за відповідні періоди і тоді вдаватися до виправлення помилки у декларації з податку на прибуток (чи то за допомогою уточнюючої декларації чи то за допомогою поточної з заповненням додатка ВП). Адже фінзвітність, невід’ємний додаток й у разі виправлення помилки (тож треба поставити «+» у комірці «ФЗ» уточнюючої декларації, – якщо виправляєте за її допомогою, чи у додатку ВП – якщо вдалися до виправлення через поточну декларацію). На цьому наголошують і податківці у роз’ясненнях категорії 102.20.02 ЗІР.

Наразі, тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ, та пені. Це визначено пп. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Більше про виправлення помилку в декларації з податку на прибуток https://7eminar.ua/news/5145-vipravlennya-pomilok-u-deklaraciyi-z-podatku-na-pributok-zagalni-pravila .

Раді допомогти, звертайтесь ще!