Заголовок тимчасово відсутній

Майно, яке внесено до спільної діяльності, набуває статусу спільно контрольованого. Юридично це значить, що воно є спільною пайовою власність (ч. 1 ст. 1134 ЦКУ). Тобто при внесенні майна у спільну діяльність немає розподілу майна між учасниками, а є частка кожного з учасників у кожному об’єкті майна. Це важливим стає, наприклад, при втраті майна – втрати розподіляються відповідно до часток учасників.

Оцінка вкладу впливає на частку учасника у спільній діяльності, що використовується у розподілі результатів спільної діяльності. Через це до оцінки бажано залучити професійних оцінювачів, аби оцінка вкладів була справедливою. Однак залучати оцінювачів не обов’язково, так як грошова оцінка вкладу учасника визначається у кінцевому результаті за погодженням між учасниками та вказується у договорі про спільну діяльність, а тому ніяких спорів, пов’язаних з оцінкою вкладу, бути не повинно. Адже учасники самі погоджуються на неї, підписуючи договір. Якщо не вказати оцінку вкладів, то вони вважаються рівними за вартістю (ч. 2 ст. 1133 ЦКУ), тобто якщо у договорі два учасники, то у кожного буде частка по 50%.

Якщо договір не містить положень щодо поділу майна або ці положення є неповними, застосовуються норми Цивільного кодексу України, що регулюють спільну часткову власність (глава 26 ЦКУ). Майно, створене або придбане в результаті спільної діяльності, є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором. Розмір часток учасників визначається їхньою домовленістю або законом. Якщо розмір часток не визначено, вони вважаються рівними (ст. 357 ЦКУ).

Спільне майно може бути поділене між учасниками в натурі відповідно до їхніх часток, якщо це можливо без завдання непомірної шкоди майну та інтересам інших співвласників (ст. 364 ЦКУ).

Якщо поділ майна в натурі є неможливим або недоцільним, один або кілька учасників можуть виплатити іншим учасникам грошову або іншу компенсацію вартості їхньої частки (ст. 364 ЦКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!