Заголовок тимчасово відсутній

На це питання не має однозначної відповіді.

Податківці періодично змінюють свою думку, щодо оподаткування таких виплат. Тому важливо визначитися, що саме було сплачено: неустойка, штраф чи відшкодування упущеної вигоди.

Так у роз’яснені від 26.04.2022 податківці https://evp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/580760.html зазначають, що такі виплати оподатковуються податком на репатріацію та за певних умов можуть виникнути податкові різниці.

По-перше, доходи, отримані нерезидентом-юрособою із джерелом їх походження з України, оподатковуються податком на прибуток у порядку та за ставками, визначеними п. 141.4 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10752 . Перелік таких доходів визначено пп. 141.4.1 ПКУ.

Податківці роз'яснюють, що штрафи, пеня, неустойка не виокремлені як окремі види доходу, що отримуються нерезидентом з джерелом походження з України, а отже, такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (його постійним представництвом) госпдіяльності на території України (пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ).

При цьому дохід у вигляді штрафу, пені, неустойки не належить до винятків, які згідно з пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ не оподатковуються. Отже, з них треба сплатити податок на прибуток. Робить це резидент, але коштом нерезидента.

Податок утримується і сплачується резидентом (або постійним представництвом), який і виплачує дохід, за ставкою в розмірі 15%, якщо інше не передбачено положеннями чинних міжнародних договорів України з країнами резиденції нерезидента. Порядок застосування угод про уникнення подвійного оподаткування встановлено ст. 103 ПКУ.

По-друге, для самого резидента нараховані штрафи, пені та неустойки є витратами. У бухобліку нараховані на користь нерезидента визнані штрафи, пеня або неустойка відображають за дебетом субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки». А отже, вони впливають на формування об'єкта оподаткування податком на прибуток такого резидента.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства згідно з НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

При цьому податкові різниці застосовують не всі платники цього податку. Ті, хто застосовують податкові різниці, мають пам'ятати, що платник податку повинен збільшити фінрезультат податкового (звітного) періоду на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізосіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% згідно з п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ (пп. 140.5.11 ПКУ).

Тому податківці доходять висновку: якщо такі штрафи, пеня та неустойки оподатковуються податком на прибуток і не за нульовою ставкою, то збільшувати фінрезультат до оподаткування не треба. Але якщо нараховані на користь нерезидента штрафи, пеня, неустойка в Україні не оподатковуються (на підставі міжнародного договору), то фінрезультат до оподаткування треба збільшити на їх суму.

Про ПДВ у коментованій консультації не йдеться, але позиція податківців з цього питання є сталою. Згідно зі ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів, робіт, послуг. Відповідно до п. 188.1 ПКУ базою оподаткування товарів/послуг є договірна вартість з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Суми штрафних санкцій, пені (неустойки) не входять до складу договірної вартості.

Тож у разі порушення договірних умов і нарахування/сплати неустойки (пені, штрафу, відсотків) за таке порушення ці суми не є об'єктом оподаткування ПДВ і на них не виписують ПН.

Податківці в індивідуальній податковій консультації від 09.10.2017 р. №2180/6/99-99-15-02-02-15/ІПК нагадують, що застосування відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності визначено у розділі VI Закону про ЗЕД.

Упущена вигода — це дохід або прибуток, який міг би одержати суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.

Одним із видів відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності є майнова відповідальність, яка застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.

Якщо порушення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб’єктами господарської діяльності цього або пов’язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди у інших таких суб’єктів або держави, суб’єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.

Відшкодування упущеної вигоди на підставі зовнішньоекономічного договору не відноситься до штрафної санкції (неустойки).

В рамках пп. 140.5.11 ПКУ, для цілей визначення податкової різниці, на яку збільшується фінрезультат до оподаткування, суми відшкодування упущеної вигоди, сплачені за зовнішньоекономічним договором на користь нерезидента не враховуються.

При цьому , з претензії до ЗЕД-договору, виставленої нерезидентом, повинно чітко випливати, що зазначена в ній сума є санкційним відшкодуванням збитків (способом відшкодування майнової шкоди) у вигляді витрат, які нерезидент зробив або ще робитиме для відновлення свого порушеного права (реального збитку).

Визнавши претензію, підприємство складає бухгалтерську довідку, що виконує роль первинного документа, який підтверджує нарахування санкцій за порушення ЗЕД-договору. Суму погодженої претензії підприємство відносить до складу витрат періоду , а саме інших операційних витрат (пп. 6 і 20 НП(с)БО 16), і відображає в обліку за датою визнання претензії записом: ДТ 948 Кт 685.

Бухпроведення будуть наступними:

Дт 948 Кт 685 – відображена заборгованість перед нерезидентом за визнаною сумою збитків

Дт 685 Кт 641/репатр. – із штрафу утримано та сплачено до бюджету податок на репатріацію

Дт 685 Кт 312 – виплачено суму збитку нерезиденту

Дт 945 Кт 685 – відображено курсову різницю

Дт 685 Кт 714

Оскільки прямої норми у законодавстві щодо вашого питання не має, тому рекомендуємо отримати з цього питання ІПК відповідно до вимог п. 52.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1278 .

Раді допомогти, звертайтесь ще!