Заголовок тимчасово відсутній

В Україні немає законодавчо визначеної процедури втрати статусу податкового резидента. Відповідно до ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається податковим резидентом, якщо перебуває в Україні більше 183 днів у календарному році або має тут центр життєвих інтересів. Втрата податкового резидентства можлива лише за умови переїзду за кордон із фактичним припиненням податкових зобов’язань в Україні.

Якщо особа не перебуває в Україні понад 183 дні та не має тісних економічних чи соціальних зв’язків із державою (наприклад, відсутність доходів, бізнесу, нерухомості, зареєстрованого місця проживання тощо), вона може доводити втрату податкового резидентства. Проте громадянство України саме по собі не є визначальним фактором, і на практиці податкові органи можуть наполягати на збереженні резидентського статусу.

Щоб довести втрату резидентства, особа може надати такі підтвердження:

оформлення постійного місця проживання або статусу резидента іншої країни,

припинення договірних зобов’язань в Україні (оренда, комунальні послуги тощо),

продаж нерухомості, корпоративних прав, ліквідація ФОП,

зняття з реєстрації місця проживання та військового обліку,

постановка на консульський облік у країні нового проживання.

На практиці існують два можливі шляхи доведення втрати податкового резидентства через суд.

1. В межах податкових спорів. Якщо податкові органи вимагають сплати податків, особа може доводити у суді, що не є резидентом. Це підтверджено Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 536/1039/17.

2. Окреме судове встановлення факту. Хоча українські суди здебільшого відмовляють у відкритті таких справ (наприклад, справа № 761/14607/23 у Шевченківському суді м. Києва), іноді вони задовольняють подібні заяви (як у справі № 757/50930/23-ц).

Таким чином, формальної процедури втрати податкового резидентства немає, і питання вирішується переважно в судовому порядку за наявності достатніх доказів.

Раді допомогти, звертайтесь ще!