Заголовок тимчасово відсутній

Порядок створення гарантійних забезпечень на законодавчому рівні не прописаний. Тому підприємство самостійно розробляє алгоритм розрахунку та закріплює його у обліковій політиці.

Найчастіше при розрахунку забезпечення встановлюють, як певний відсоток до доходу від реалізації продукції. Відсоток резервування розраховують на підставі даних про здійснені гарантійні ремонти у попередніх періодах. Якщо підприємство новостворене, то відсоток визначають планово. Як варіант, розмір можна встановити в твердій сумі, але її потрібно обгрунтувати розрахунково.

Для обліку сум гарантійного забезпечення Інструкцією № 291 передбачений субрахунок 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань». Формування резерву: Дт 93 Кт 473.

Облік понесених гарантійних витрат підприємства ведуть таким чином: у межах суми забезпечення: Дт 473 Кт 20, 22 (вартість використаних ТМЦ), Дт 473 Кт 631, 685 (розрахунки із контрагентами, залученими до виконання гарантійних зобов’язань), Дт 473 Кт 651, 661 (зарплата і ЄСВ працівників, зайнятих гарантійними ремонтами), Дт 473 Кт 24, 26, 28 (списання поверненої продукції, що не підлягають ремонту).

Забезпечення може бути використане для відшкодування тільки тих витрат, під які воно сформоване (п. 17 П(С)БО 11) - тобто, якщо резерв був створений на конкретну продукцію, то витратити на іншу неможливо.

Згідно з п. 18 П(С)БО 11 залишок створеного забезпечення потрібно переглядати на кожну дату балансу. Отже, лишки невикористаного резерву сторнуються.

Раді допомогти, звертайтесь ще!