Заголовок тимчасово відсутній

В Україні немає процедури позбавлення податкового резидентства. На цьому можна було б поставити крапку, але все ж, коли немає визначеної процедури, при прикладанні значних зусиль та значного пероіду часу, теоретично можливе вирішення цього питання.

Відповідно до Податкового кодексу України, фізична особа вважається податковим резидентом, якщо вона перебуває на території України більше 183 днів протягом року або має центр життєвих інтересів в Україні (ст. 14 ПКУ). Якщо особа переїхала за кордон і не має більш ніж 183 дні перебування в Україні, а також не має тісного зв'язку з Україною, вона може втратити статус податкового резидента.

Громадянство України, виходу з якого не передбачається, є серйозною підставою вважати, що особа має тісний зв'язок,(навіть ящо ФОПзакрито та дозодів немає) та на цій підставі в умовах відсутності процедури - справа може тривати роками.

Але за певних обставин можна вважати, що особа втратила статус податкового резидента України. Найчастіше це відбувається коли:

здійснюється свідомий вибір іноземної держави;
проводиться підготовка документів для отримання постійного місця проживання та/або статусу резидента чи громадянина іноземної держави.
Підтвердженням втрати правового зв’язку з Україною може бути:

припинення будь-яких зобов’язань в Україні (договірні, оплата комунальних послуг тощо)
продаж нерухомого майна;
продаж корпоративних прав та/або ліквідація юридичних осіб, ФОП
ліквідація ФОП;
подання «останньої» податкової декларації та отримання довідки про сплату податків, відсутність заборгованості;
зняття з реєстрації місця проживання в Україні;
отримання візи або посвідки на проживання в іншій країні;
отримання дозволу на виїзд на постійне місце проживання в іншу країну;
зняття з військового обліку в Україні;
консульський облік у консульстві іншої країни.

На практиці є два можливих варіанти довести втрату статусу податкового резидента України. Однак, важливо зазначити, що ці варіанти не є спеціальною процедурою, а фактично є лазейками для підтвердження цього статусу через суд.

Перший варіант полягає в тому, що питання втрати статусу податкового резидента може бути розглянуто в межах судової справи, яка стосується невиконання податкових зобов'язань або протиправних податкових рішень. Це було підтверджено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 р. у справі № 536/1039/17. В такому випадку, якщо податкові органи звертаються до суду з вимогою стягнути несплачені податки, а особа не погоджується з цими вимогами, вона може довести, що втратила статус податкового резидента України через перебування в іншій країні.

Другий варіант — це звернення до суду для встановлення факту втрати статусу податкового резидента і набуття статусу нерезидента. Однак суди зазвичай відмовляють у розгляді таких справ через відсутність окремої процедури для встановлення цього факту. Наприклад, Шевченківський районний суд м. Києва відмовив у відкритті провадження щодо встановлення факту втрати резидентства у справі № 761/14607/23. Однак були й поодинокі випадки, коли суди погоджувалися розглядати такі питання, як у справі № 757/50930/23-ц, де суд визнав факт втрати статусу резидента України і набуття статусу нерезидента на основі наданих доказів.

Отже, ці варіанти на практиці не є стандартною процедурою, а скоріше можуть бути використані як винятки в межах судового процесу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!