Заголовок тимчасово відсутній

По дебіторській заборгованості (Дт 362)

По Вашим даним - валютного контролю вже немає, оскільки кожна сума заборгованості менше 400 000 грн. в еквіваленті

Постанова НБУ № 18 від 24.02.2022 на час ковєнного стану визначає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text):

"14-3. Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (400000грн.)..."

По кредиторській заборгованості (Кт 6812, 632)

Взагалі немає валютного контролю.

Закон про валюту та валютні операції № 2473 визначає наступне в ст. 13 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#n169):
"2. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
3. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати)."

Тобто, отримання авансу по експорту товару та отримання товару поімпорту на умовах постоплати взагалі не потрапляє під валютний контроль.

Щодо списання цих боргів по строку позовної давності

Тут треба подивитися умови договорів з нерезидентом - як там визначені правила застосування позовної давності:

1) право якої країни сторони договору використовують в договорі при виникненні спорів;

Закон про міжнародне приватне право № 2709 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n140) визначає наступне:

"Стаття 35. Позовна давність

1. Позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов’язків учасників відповідних відносин.

2. Вимоги, на які позовна давність не поширюється, визначаються правом України, якщо хоча б один із учасників відповідних відносин є громадянином України або юридичною особою України."

2) чи поширюється на договір дія Конвенції про позовну давність (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_002#Text). Конвенція поширюється (ст. 3), по якій строк позовної давності становить 4 роки і не залежить від норм українського законодавства:

- тільки на контракти, сторони яких перебувають у країнах, що її ратифікували (перелік таких країн установлений МЗС у листі від 16.12.02 р. № 72/36-612/6-2968, від 17.12.2007 р. N 72/19-612/1-3811);

- тільки на договори міжнародної купівлі-продажу товарів і не поширюється на відносини, пов’язані з виконанням робіт і наданням послуг.

- Конвенція не застосовується (ст. 3, 4), у разі, коли сторони договору в ясній формі виключили застосування її положень (тобто чітко вказали на це у ЗЕД-контракті);

- до продажу: фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів, оборотних документів і грошей; судів водного і повітряного транспорту; електроенергії.

Отже, якщо застосовується право України, то строк позовної давності визначається з урахуванням його зупинення на час карантину та воєнного стану (п. 12 та п. 19 р. ХХІ ЦКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094). Тобто, зараз ці заборгованості не можна списати.

Якщо застосовується міжнародна Конвенція - строк позовної давності - мінімум 4 роки (якщо сторони не встановили в договорі більший термін), і цей строк не зупиняється на карантин та воєнний стан в Україні

Якщо застосовується право іншої країні (сторони договору), то застосовується строк позовної давності за законом даної країни

Якщо строки позовної давності настали в 2024 (з урахуванням викладеного вище)

1) кредиторську заборгованість списуєте: Дт 6812,632 Кт 717

В податковому обілку все буде як в бухобліку, без коригувань

2) дебіторську заборгованість списуєте: Дт 38, 944 Кт 362.

Можливі коригування, (якщо Ви квартальник) за правилами п. 139.2 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685):

- на збільшення - проводка Дт 944 Кт 362 (ряд. 2.1.3 додатку РІ)

- на зменшення - ця ж сума, якщо дотримані вимоги п. 14.1.11 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256) (ряд. 2.2.3 додатку РІ).

Також можливий податок на репатріацію

ПКУ визначає наступне в ст. 14 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256):

"14.1.257. фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних)."

Тобто, списана сума Дт 944 Кт 362 буде вважатися безповоротною фіндопомогою наданою нерезиденту.

Це означає, що до такого доходу нерезидента можна застосувати норму п. 141.4.1 "к" ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10752) - як "інші доходи", з яких Ви маєте сплатити 15 % податку на репатріацію.

Також ДПС може розглядати це як безоплатна передача нерезиденту товарів - ЗІР (102.16, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38295), теж буде податок на репатріацію.

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!