Заголовок тимчасово відсутній

На період військового стану "нічого не треба" ,як можна спрощено сказати, діє тільки якщо мова йде про пальне для використання для заправки генератора у кількості до 2000 л. Якщо буде зберігатися пальне для заправки іншої техніки, ніж генератор, ліцензія для зберігання пального для власних потреб - має бути отримана, крім випадків зберігання пального у ємностях до 60 л.

За законом 481, який втрачає дію 31 грудня, отримувати ліцензію на зберігання пального потрібно було при зберіганні у ємностях понад 5 л, а за Законом 3817 - понад 60 л. Тобто, теоретично у ємностях до 60 л в 2025 р. можна зберігати скільки завгодно пального без ліцензії - але тільки для власних потреб.
Також, при різній ємності різні умови зазначення їх в заяві: Згідно Закону 3817, встановлюється диференціація вимог щодо вказання у заяві про видачу ліцензії місткості ємностей для зберігання пального та місця знаходження, залежно від їх типу: для стаціонарних резервуарів – місткість та місце знаходження кожного резервуару; для нестаціонарних ємностей місткістю понад 250 літрів кожна – їх загальну місткість; для інших нестаціонарних ємностей – тільки зазначення наявності або відсутності таких ємностей без вказування їх кількості та місткості.
Також, згідно 14.1.6 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n264 Не є акцизним складом: приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Тобто, якщо платник берігає пальне, хоч би і для власних потреб, але у приміщенні або на території, яка є акцизним складом у розумінні п.п. 14.1.6 ПКУ, то такий суб’єкт є платником акцизного податку та розпорядником акцизного складу, який зобов‘язаний реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального, зареєструвати акцизний склад (акцизні склади) в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового відповідно до п.п. 230.1.2 ПКУ та складати акцизні накладні, в тому числі на операції з ввезення пального на митну територію України. Отже, у разі недотримання хоча б одного із зазначених критеріїв, для суб'єктів господарювання такі приміщення та/або території є акцизними складами, в тому числі і у випадку, коли вони використовують отримане пальне виключно для потреб власного споживання та не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Раді допомогти, звертайтесь ще!