Заголовок тимчасово відсутній

Щоб визначити величину РСБ, застосовують згідно з обліковою політикою підприємства:

абсолютну суму сумнівної заборгованості
або

коефіцієнт сумнівності (п. 8 НП(С)БО 10; п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 № 635).
Нараховану суму РСБ за звітний період відображають у Звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат (п. 10 НП(С)БО 10). Тобто, коли створюєте РСБ, робиться проведення: Д-т 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — К-т 38 «Резерв сумнівних боргів».

Щоб визнати РСБ у бухобліку, складають первинний документ — розрахунок резерву (лист Мінфіну від 07.07.2004 № 31-04200-01-29/12137).

Сумнівна дебіторська заборгованість є поточною дебіторською заборгованістю, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником (п. 4 НП(С)БО 10 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text). Тобто, сумнівна заборгованість стає короткостроковою (поточною) і не дисконтується.

До складу сумнівної може потрапити будь-яка поточна дебіторка, у тому числі й довгострокова дебіторська заборгованість, яка стала поточною з огляду на те, що до її погашення залишилося менше 12 місяців.

Зазвичай поточна дебіторка стає сумнівною в момент, коли контрагент не виконав своїх зобов’язань у строк і не надав жодних гарантій щодо їх виконання. Нагадаємо: ч. 1 ст. 612 ЦКУ визначено, що боржника вважають таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Водночас це не завжди та заборгованість, яка вже прострочена за строком виконання. Перевести звичайну дебіторку в розряд сумнівної підприємство може ще до фактичного її прострочення — як тільки засумнівається в її погашенні.

За роз’ясненнями Мінфіну (див. лист від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021),

Раді допомогти, звертайтесь ще!