Заголовок тимчасово відсутній

У випадку потрапляння службового автомобіля в ДТП на підприємстві має бути створена робоча (інвентаризаційна) комісія, яка має встановити факт пошкодження, псування автомобіля, в тому числі факт пошкодження баку з дизпаливом, в результаті чого стався витік дизельного палива.

На підставі висновку цієї комісії. Необхідно скласти акт на списання дизельного палива.

Наказом Мінфіну № 431 від 13.12.2022 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1692-22#n59 затверджено типові форми з обліку та списання запасів суб’єктами державного сектору та порядок їх складання, в тому числі форма та порядок складання Акту списання запасів.

В акті вказується найменування або однорідна група (вид) запасів, номенклатурний номер (у разі ведення обліку за номенклатурними номерами), одиниця виміру, кількість, вартість, сума та підстава для списання.

Акт підписує голова і члени комісії. Кожен підпис має бути ідентифікований, тобто слід зазначити посаду, ініціали й прізвище. Після підписів проставляємо дату складання акта.

Акт списання матеріалів затверджує керівник установи – ставить свій підпис і дату затвердження у верхньому правому куті бланка акта. Підпис обов’язково має бути ідентифікований.

Затверджений акт є підставою для списання дизельного палива з балансу установи. Акт на списання матеріалів має містити кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку.

Якщо, бюджетна установа є платником ПДВ, то звертаємо вашу увагу на наступне. Втрачене під час ДТП дизельне пальне вважається таким, що використаний не в господарській діяльності. Якщо дизельне пальне було придбане з ПДВ, то при його списанні треба нарахувати податкові зобов’язання, щоб «компенсувати» податковий кредит.

Відповідно до п. 198.5 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4931 «компенсувальні» зобов’язання з ПДВ платник нараховує, коли придбані ПДВ товари/послуги, необоротні активи призначені для використання або їх починають використовувати в операціях:

1. що не є об’єктом оподаткування або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

2. звільнених від оподаткування;

3. що їх платник проводить у межах балансу, в т. ч. передає для невиробничого використання, переводить виробничі необоротні активи до складу невиробничих;

4. що не є господарською діяльністю платника.

Якщо установа (платник ПДВ) скористалась податковим кредитом в одній із зазначених операцій, має компенсувати його, нарахувавши податкові зобов’язання. Для цього не пізніше ніж в останній день місяця складіть зведену податкову накладну і зареєструйте її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки.

Тобто, коли платник списує товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) (в т. ч. зіпсовані, втрачені, викрадені), це означає, що почав їх використовувати в операціях, що не є його господарською діяльністю. Якщо під час придбання таких ТМЦ включили суми ПДВ до податкового кредиту, нарахуйте податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості їх придбання (ЗІР, категорія 101.04 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=31451 ).

Порядок заповнення зведеної податкової накладної вказаний в п.11 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0137-16#n24.