Заголовок тимчасово відсутній

ПДВ
Оподаткування ПДВ безоплатного експорту залежить від того, оформляється митна декларація (МД) при вивезенні товарів за межі митної території України чи ні.

Якщо оформили МД в режимі експорту, то в такому разі ви маєте повне право застосувати нульову ставку ПДВ до такої операції. Адже згідно з п.п. 195.1.1 ПКУ для застосування нульової ставки вивезення товарів за межі митної території України має бути підтверджене вивізною експортною МД. І байдуже, що плата від нерезидента не надходить: експорт — він і безоплатний залишається експортом.

Момент виникнення податкових зобов’язань (ПЗ) згідно з п. 187.1 ПКУ — дата оформлення експортної МД, що засвідчує факт перетинання митного кордону України. Визначають таку дату за фактом, коли посадова особа митного органу проставить на усіх аркушах паперової МД відбиток особистої номерної печатки або засвідчить електронним цифровим підписом електронну МД після перетворення її у візуальну форму — у разі електронного декларування. Саме на цю дату експортер повинен скласти податкову накладну (ПН) (див. БЗ 101.06). Правило першої події при експорті не працює (п. 187.11 ПКУ).

Базою оподаткування при експорті товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в МД, оформленій відповідно до вимог МКУ (п. 189.17 ПКУ). Тобто якщо у графі 42 МД стоіть якась оціночна вартість, то вона й буде ПДВ-базою для ПН, незважаючи на те, що товари безоплатні.

Правило мінбази на експортні операції наразі узагалі не поширюється

Для перерахунку вартості товарів в гривні беруть офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений НБУ в робочий день, що передує оформленню МД. Тобто той самий курс, який застосовувався в МД .

Отже оціночну вартість безоплатних товарів з графи 42 МД продублюємо в графі 7 експортної ПН і в рядку 2.1 ПДВ-декларації.

Якщо ж митна вартість безоплатних товарів не перевищила 150 євро, тоді операція з їх вивезення не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.16 ПКУ). Тому експортну ПН у такому разі не складають. Хоча податківці говорять про необхідність відображення такої операції у безПДВшному рядку 5 декларації з обов’язковим поданням додатка Д5 .

А чи зберігається при безоплатному експорті податковий кредит?

Якщо мова йде про безоплатне передання зразків товарів, то ця операція носить рекламний характер. Позаяк такі зразки товарів для підприємства мають господарську спрямованість. Тож нараховувати компенсуючі ПЗ з ПДВ не треба.

Щодо вивезення дешевих безоплатних товарів (вартістю до 150 євро), то тут відкрутитися від компенсуючого ПДВ не вийде. Адже така операція не є ПДВ-об’єктом.

Вкрай небезпечно без індивідуальної податкової консультації залишати некомпенсованим податковий кредит і при дорогих подарунках нерезидентам. Бо обґрунтувати господарську спрямованість такої операції проблематично. Хоча було б логічно діяти за аналогією з безоплатними роздачами в Україні. Тут немає потреби нараховувати компенсуючі ПЗ з ПДВ, адже виникають минбазні ПЗ за вимогами п. 188.1 ПКУ. Проте й без них можна обійтися, якщо вартість подарунка вийде включити до вартості оподатковуваних товарів і ви зможете це довести документально. Втім такій варіант податківці підтримують тільки щодо внутрішніх безоплатних роздач, про що висловилися у листах ДПСУ від 22.06.2021 № 2507/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 05.05.2021 № 1843/ІПК/99-00-21-03-02-06, БЗ 101.06 (діяла до 01.01.2022). Для нашого ж випадку подібних роз’яснень немає.

Безоплатна різниця.

На думку податківців, при безоплатному експорті доведеться відобразити різницю, передбачену п.п. 140.5.10 ПКУ. Тобто збільшити фінрезультат на суму балансової вартості відвантажених нерезиденту безоплатних товарів.

Така збільшуюча різниця, нагадаємо, виникає за вимогами п.п. 140.5.10 ПКУ при наданні безоплатних товарів, робіт, послуг на користь (див. БЗ 102.12):

1) неплатників податку на прибуток (крім фізосіб — платників ПДФО);

2) платників податку на прибуток — пов’язаних осіб (тобто згідно з визначеними п.п. 14.1.159 ПКУ критеріями «пов’язаності» вважаються пов’язаними особами із платником податку, який надає допомогу) у разі якщо:

— пов’язана особа задекларувала минулого року податковий збиток з податку на прибуток;

— надавач визнав в бухобліку витрати на суму безоплатно наданих товарів у відповідному періоді (тобто виходячи з умов відповідної угоди надавач не очікує одержання за них компенсації у майбутньому).

У загальному випадку юрособа-нерезидент не є платником податку на прибуток (див. лист ДФСУ від 01.08.2019 № 3610/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Проте вона стає платником цього податку, якщо отримує доходи із джерелом їх походження з України. Це прямо випливає з п.п. 133.2.1 ПКУ.

Відтак, щоб високодохідному експортерові безоплатних товарів визначитися, рахувати йому чи ні різницю за п.п. 140.5.10 ПКУ, спершу слід з’ясувати, чи є контрагент-нерезидент платником податку на прибуток. Тобто чи отримує юрособа-нерезидент дохід, що оподатковується податком із доходів нерезидента — податком на репатріацію.

Якщо йдеться про пожертвування юрособам-нерезидентам, доходи яких оподатковуються податком на репатріацію згідно з п.п. «ї» п.п. 141.4.1 ПКУ, вважаємо, що зазначену збільшуючу безоплатну різницю можна не визначати

Адже тоді юрособа-нерезидент буде платником податку на прибуток (п.п. 133.2.1 ПКУ).

В інших випадках безоплатно надані товари не є господарською діяльністю нерезидента на території України, у зв’язку з чим, на нашу думку, податок на репатріацію утримуватися не повинен (п.п. «к» п.п. 141.4.1, п.п. 14.1.36 ПКУ). Відповідно, тоді юрособа-нерезидент не вважається платником податку на прибуток. А отже тоді потрібно визначати різницю, передбачену п.п. 140.5.10 ПКУ. Водночас податківці натякають на те, що з доходів нерезидента у вигляді безоплатного надання товарів податок на репатріацію слід утримати у будь-якому випадку, хоч і рекомендують звертатися за індивідуальною податковою консультацією.

Якщо до дати безоплатної передачі товару нерезидент все-таки отримав будь-які доходи, оподатковувані податком на репатріацію, то, враховуючи п.п. 133.2.1 ПКУ, він вже має статус платника податку на прибуток. Тоді безоплатно надані товари на користь такого нерезидента — платника податку на прибуток під збільшуючу різницю з п.п. 140.5.10 ПКУ не потрапляють.

Раді допомогти, звертайтесь ще!