Заголовок тимчасово відсутній

ИТак, перевуести можна і в цьому немає порушення. При цьому мова йде не тільки про споріднені , пов'язані одиниці (як то тони та кілограми), але й одиниці, які не є позідними одна від доної (нпирклад - штуки- кілограми, або "ящик" - кілограм). Про це вказано в агатьох конслуьтаціях ДВС, зокерма в ІПК від 16.01.2019 р. № 166/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Оскільки постачання товару, ціну якого при придбанні було встановлено, наприклад, за вагову одиницю (кілограм, тонну тощо), може здійснюватися за ціною за кількісну одиницю (штуку тощо) такого товару, то одиниця виміру, вказана у графі 4 податкової накладної, складеної на операцію з постачання товару, може відрізнятися від одиниці виміру, що вказана у податковій накладній, отриманій платником податку при придбанні такого товару.

(ІПК від 16.01.2019 р. № 166/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Зазвичай бухгалтерські облікові програми дозволяють на один товар (номенклатурну одиницю) завести декілька одиниць виміру із зазначенням коефіцієнта переведення однієї одиниці виміру в іншу. У випадку із тонами та кілограмами це може виглядати так: якщо основна одиниця тона - в неї коефіцієнт 1, а другорядна одиниця кг - коефіцієнт 0,001. Або навпаки - якщо основна одиниця кілограм , то у одниці кілорам буде коефіцієнт 1, а у тони буде коефіцієнт 1000.

Для того, щоб застосувати для товару іншу одиницю, достатньо внутрішнім документом по підприємству закріпити, що такі-то товарні позиції можуть обліковуватися відразу в декількох одиницях виміру (зазначити, в яких). І зазначити коефіцієнт переведення однієї одиниці виміру в іншу.

Хоча, на наш погляд, якщо така інформація чітко простежується із супровідної документації до товару, то такий документ можна й не оформляти.

Маючи такий документ, у принципі, можна й відразу прибуткувати товар у потрібній одиниці виміру (у тій, у якій продаватимете), тобто в «кг». Але в такому разі оприбутковувати товар краще за актом. У ньому буде зазначено кількість товару за даними супровідних документів постачальника і кількість, за якою ви в себе оприбуткуєте цей товар, використовуючи іншу одиницю виміру. Так буде обґрунтовано незбіг одиниць виміру при оприбуткуванні товару з первинкою постачальника.

У податковій накладній, яку ви виписуєте покупцеві, повинна фігурувати одиниця виміру, зазначена в документах на продаж товару. А в договорі продажу та товаросупровідних документах ви зазначаєте ту одиницю, про яку домовлено із покупцем. Якось пояснювати цей вибір не потрібно. Залучати докумени постачальника та пояснювати покупцю, що спочатку одинці виміру була іншою, не вимагається, якщо це не встановлено якимись конкретними особливими умовами догвору.

Щодо зміни ваги в процесі зберігання товару - оскільки мова йде про не про харчові продукти, чи речовуини, до яких можливо застосувати норми природного убутку, то однозначної відповіді немає, тому що , незрозуміло, як може природним шляхом у металевого виробу сама собою змінитися вага. Тобто, цей момент потребує пояснення, в залежності від причини зміни ваги буде відповідне відображення в обліку.Якщо ж мається на увазі, що при оприбуткуванні вага виявляється не такою, як було вказано в документах постачальника, то на це випадок існують конкретні процедури. Якщо при оприбуткуванні товарів виявлено невідповідність їх кількості даним супровідних документів, то складається акт приймання товарів (матеріалів) за участю матеріально відповідальної особи та представника відправника (постачальника) або представника незаінтересованої організації (п. 3.7 Методрекомендацій № 2). Якщо такі товари надійшли залізницею, складається комерційний акт.

В межах норм природного убутку настачі включаються до первісної вартості товару, що фактично надійшов.
Наднормативні нестачі та втрати не збільшують первісну вартість запасів, і можуть бути підставою для пред'явлення претензій винному.
Додатково, згідно з договірними умовами, визначається, хто несе відповідальність за нестачу - постачальник чи перевізник. Залежно від цього, можна пред'являти претензії винній стороні.Щодо ПДВ-обліку, якщо податкова накладна була видна за першою подією надходження товару, а товару надійшло менше, то складена до них податкова накладна не відповідає фактичній господарській операції. А отже, покупець не має права відобразити податковий кредит. У зв’язку з виявленою понаднормовою нестачею продавець повинен скласти зменшуючий розрахунок коригування, який реєструє покупець (п. 192.1 ПКУ). У результаті у ПДВ-обліку покупця з’явиться сума податкового кредиту виходячи з вартості фактично отриманого товару. Отже, у разі нестачі оприбуковувати слід реальну кількість товару, що фактично надійшла.

Якщо товару надійшло більше, ніж проходить по товароспровідним документам, надлишок оприбутковується як безоплатно отримані товари, за справедилвою вартістю, із відображенням доходу. (Дт20,28 Кт745)

Якщо тут малось на увазі під зміною ваги щось інше - це доцільно буде пояснити.

Раді допомогти, звертайтесь ще!