Заголовок тимчасово відсутній

У розділі ІІІ ЗКУ «Права на землю» вміщений вичерпний перелік речових прав на земельну ділянку. Це:

право власності (глава 14);
право користування (глава 15), яке поділяється на:- право постійного користування– право оренди;
право земельного сервітуту (глава 16);
емфітевзис – право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (глава 16-1);
суперфіцій – право користування чужою земельною ділянкою для забудови (глава 16-1).
Інших правових титулів, які б дозволяли користуватися чужою земельною ділянкою, ЗКУ не передбачає. Однак і заборони укладати договір позички земельної ділянки ЗКУ не містить.

Укласти договір позички землі, керуючись вміщеним у статті 19 Конституції України принципом для осіб приватного права «дозволено все, що прямо не заборонено законом», а також закріпленим у статтях 3, 6, 627 ЦКУ принципом свободи договору. Останній має, в тому числі, наступні складові:

– сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами;

– сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так само, і ЦКУ не містить вказівки щодо догвору позички землі:

Стаття 828. Форма договору позички

1. Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.

2. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі.

3. Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.

4. Договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У відповідності до ст.182 ЦКУ державній реєстрації згідно із законом підлягає виникнення і припинення всіх речових прав на нерухоме майно.

Законом, який регулює порядок такої державної реєстрації, є Закон про держреєстрацію прав https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text, який передбачає, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.3 ст.3).

У відповідності до ч.1 ст.4 вказаного Закону обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, в тому числі, право власності, право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право оренди земельної ділянки; інші речові права відповідно до закону.

Таким чином, позичка земельної ділянки як відповідне закону право користування земельною ділянкою підлягає державній реєстрації згідно із Законом про держреєстрацію прав.

А оскільки це так, хоч прямо нормативними актами і не вказано про необхідність нотаріального посвідчення, вважаїмо що договір позички має бути нотірально посвідчений.

Раді допомогти, звертайтесь ще!