Заголовок тимчасово відсутній

Згідно з абзацом другим – четвертим п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Чинними нормативними документами не встановлено форму таких листів і не встановлено обов’язку складання таких документів. Але, витрати пального мають бути якимось чином підтврджені, для обліку та запису в типову форму доходів та витрат, а якими ж документами можливо їх підтвердити? тільки документами, подібними до подорожніх листів. І тому суб'єкт господрювання має самостійно розробити документ, подібний до подорожнього листа, чи взяти стару форму, залишивши тільки потрібні графи, для того, щоб відображити витрати пального. Інакше податковий кредит, отриманий при купівля пального, не буде вважатися пов'язаним із господарською діяльністю.

Не зовсім зролзімілий зв'язок вантажних перевезень із акцизним податком (?), напевно, відбувається зберігання пального для власних потреб, але, ФОП, що має лише ліцензію на зберігання пального і при цьому: 1)зберігає виключно своє пальне, яке використовує тільки на власні потреби;2) його ємності для зберігання та обсяги придбання пального не перевищують граничні межі, визначені п.п. 14.1.6 ПКУ не повинен подавати декларацію акцизного податку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!