Заголовок тимчасово відсутній

Оскільки підприємство коригує різниці, то по визначенню, чи є заборгованість безнадійною, слід керуватися в першу чергу ст. 14.1.11 ПКУ, яка визначає підстави визнання заборгованості безнадійною, в тому числі інші ніж сплив терміну позовної давності (останній зараз приймати до уваги не можна , оскільки терміни зупинені згідно ст. 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863).

Оскільки у лісгоспу є правонаступник, то пункт з) ("ліквідація") застосувати не можна, таким чином заборгованість не є безнадійною, і слід чекати відновлення та спливу терміну позовної давності.

Якщо підприємство вирішить все ж списати таку заборгованість до закінчення терміну позовнох давності, по бухобліку, через впевненість у її неповерненні ( ПСБО 10 https://zakon.rada.gov.ua/go/z0725-99) - то тут буде застосовано різницю 139.2 ПКУ і податкові витрати будуть втрачені.

Тому, на мій погляд, слід або звернутися до правонаступника із претензією про стягнення заборгованості, можливо, вирішити це питання у судовому порядку, або очікувати , що відновиться перебіг термінів, там дочекатися спливу термінів позовної давності та списати таку заборгованість у встановленому ПКУ порядку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!