Заголовок тимчасово відсутній

Якщо, означені роботи не направлені на збільшення майбутніх економвигід первісно очікуваних від використання об'єкта, то їх з метою бухобліку можна класифікувати як витрати на підтримання об'єкта в робочому стані.

1. З метою бухобліку характер здійснюваних робіт орендар має класифікувати залежно від того, чи направлені вони на збільшення майбутніх економічних вигід (див. п. 4 р. II НП(С)БО 14 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0487-00#n61). Якщо так, то це поліпшення, вартість якого підлягає капіталізації. Якщо ні, то це витрати на підтримання об'єкта в робочому стані, які відносять до складі затрат звітного періоду.

Своєю чергою, в п. 30 Методрекомендацій № 561 - https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0561201-03#n121 сказано, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт (тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання) приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

У запитанні вказано, що за учікуваннями Вашого підприємства роботи по облаштуванню електромережі не направлені на збільшення економвигід, відтак їх цілком можна для цілей бухобліку класифікувати як витрати на підтримання об'єкта в робочому стані.

2. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 776 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3768 поточний ремонт орендованого майна — це тягар орендаря, а капітальний ремонт — має здійснювати орендодавець. Утім це правило має диспозитивний характер. Адже сторони за обопільною згодою можуть зафіксувати в договорі оренди (додатковій угоді до нього) й інші правила ремонту орендованого майна (приміром, зобов’язати орендаря здійснювати капітальний ремонт орендованого об’єкта).

Так само в договорі можуть бути передбачені різні варіанти компенсації за здійснювані роботи. Відповідно від цього залежатиме й облік.

Якщо сторонами визначено, що орендар проводить самотужки означені роботи і орендодавець не компенсує взагалі йому їхню вартість, то в бухобліку вартість таких робіт орендар вправі одразу списати до витрат звітного періоду: Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 685 (п. 15 НП(С)БО 7 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#o52, п. 33 Методрекомендацій № 561). Затратний рахунок обирайте залежно від мети використання орендованого об’єкту.

Звичайно, що за цієї ситуації ПДВ, який сидить у вартітості здійснюваних робіт, орендар вправі за загальними правилами включити до податкового кредиту (п. 198.1, п. 201.10 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20240616#n4931).

Якщо за домовленістю витрати на ремонт об’єкта оренди орендодавець компенсуватиме відразу ж або зараховуватиме в рахунок орендної плати, то, на наш погляд, орендареві слід відображати таку операцію як продаж робіт (послуг).

Тобто затрати на ремонт орендованого об’єкта основних засобів за таких обставин доцільно збирати в дебеті рахунку 23 «Виробництво». Тобто бухзаписи тут можуть бути, наприклад, такими:

— Дт 23 Кт 13, 20, 22, 65, 66 тощо — коли ремонт орендар проводив власними силами;

— Дт 23 Кт 631 (685) — якщо ремонт орендованого об’єкту проводив підрядник.

Передачу орендодавцю «некапіталізованих» ремонтів, яку підтверджуватиме відповідний первинний документ (наприклад, акт) можна супроводжувати бухпроводками:

— Дт 377 Кт 703 — збільшено доход орендаря на суму компенсації, яка підлягає отриманню від орендодавця;

— Дт 703 Кт 641/ПДВ — нараховано податкові зобов’язання з ПДВ;

— Дт 903 Кт 23 — списано вартість проведеного «некапіталізованого» ремонту.

Отримання грошових коштів від орендодавця в якості відшкодовування вартості проведеного «некапіталізованого» ремонту відображають так: Дт 301, 311 Кт 377.

У випадку зарахування вартості ремонту в рахунок орендної плати все буде так само окрім останньої проводки. В такому разі слід показати залік взаємних заборгованостей (тобто орендаря щодо сплати орендної плати, а орендодавця - щодо відшкодування орендарю понесених ним витрат). У бухзаписах це показують так: Дт 685 Кт 377. Нарахування ж орендної плати за відповідні звітні періоди при такому "заліковому" варіанті слід відображати стандартно записом: Дт 23, 91, 92, 93, 949 (витратний рахунок залежить від мети використання орендованої частини приміщення) Кт 685.

ПДВ-облік за такого "компенсаційного" варіанту виглядатиме так. Орендар, який самостійно здійснює оплату витрат на ремонт об’єкта оренди, має повне право на податковий кредит з ПДВ за такими операціями.

Якщо ж в подальшому за домовленістю сторін орендодавець компенсує орендареві витрати на ремонт орендованого об’єкта (у періоді їхнього здійснення чи поступово в рахунок орендної плати), то орендарю в податковому обліку таку операцію належить проводити як постачання послуг, тобто вона підлягає оподаткуванню ПДВ (пп. 14.1.185, пп. «б» п. 185.1 ПКУ). Базу оподаткування в цьому випадку, на наш погляд, доцільно визначати виходячи з суми виплаченої компенсації, але не нижче купівельної ціни ремонтних робіт (а коли такі роботи здійснював безпосередньо сам орендар, то за мінімальну ПДВ-базу доцільно брати звичайні ціни) — п. 188.1 ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!