Заголовок тимчасово відсутній

Такий працівник буде мати право на ПСП. Але із граничним розміром 4240 грн слід порівнювати загальний дохід від робтодавця( ЗП за основним місцем роботи + ЗП за внутрішнім сумісництвом). У вас загальний дохід (950+1790=2740 грн) не перевищує граничний розмір, тому ПСП буде застосовуватись.

Щодо ЄСВ, то потрібно, якщо загальний нарахований дохід буде менше розміру МЗП. Вимогу щодо ЄСВ з МЗП повинен виконувати роботодавець до місячного доходу працівника (без інвалідності), який працює в нього за основним трудовим договором і місячний заробіток якого виявився меншим за мінімалку (абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 ). Із джерел не за основним місцем роботи ЄСВ сплачується з фактичної бази нарахування доходу (абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).
Тобто, якщо дохід працівнику (без інвалідності) нараховано роботодавцем, у якого він працює за основним трудовим договором, і розмір такого доходу менший за мінімалку, роботодавець зобов’язаний виконувати правило про сплату ЄСВ з МЗП. Якщо дохід працівнику нараховується за зовнішнім сумісництвом — ЄСВ сплачується з фактичної бази нарахування внеску.
Але в разі якщо працівник, окрім основного трудового договору, працює ще й за внутрішнім сумісництвом у того самого роботодавця, то для цілей виконання вимоги про сплату ЄСВ з МЗП базу для нарахування внеску потрібно визначати сукупну (дохід за основним місцем роботи + за внутрішнім сумісництвом). А потім порівнювати її з МЗП. Саме такий підхід при нарахуванні ЄСВ зазначають податківці у листі ДФСУ від 29.01.2016 № 1394/5/99-99-17-03-03-16.
Якщо така загальна база нарахування ЄСВ виявиться нижчою за МЗП, на різницю потрібно нарахувати ЄСВ. Якщо вище, то вимогу не виконують і ЄСВ нараховують на фактично нарахований дохід.
Щодо доплати до ЗМП, то за кожним місцем роботи таку доплату визначають окремо з урахуванням відпрацьованого часу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!