Заголовок тимчасово відсутній

Так,це правомірно, оскільки транспортно експедиорська діяльність може передбачати і ситуацію, коли перевезення здійснюється самим експедитором, тобто він надає самостійно також і послуги перевезення, так і залучення експедитором перевізника - іншу особу - на підставі договорів .

Договір транспортного експедирування – це договір за яким одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і коштом другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати посилання та одержання вантажу, а також виконання інших зобов’язань, пов’язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставлення вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо) Регулюється Законом Про транспортно-експедиторську діяльність https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1955-15#n7

Договір перевезення – це договір за яким одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Правила 363 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98#n247, ЦКУ , ст. 909 ЦК https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

Відмінності:

1)у договорі про перевезення замовник підписує договір на пряму з перевізником, а у договорі транспортної експедиції сторонами договору будуть замовник та експедитор, останній зі свого боку підписує договір або договори з перевізником(ками). тобто як такі, договір про перевезення вантажу – це договір про надання послуг перевезення, а договір про транспортну експедицію – це договір про надання послуг з організації перевезення

2)відповідальність у договорі перевезення за якість надання послуг, за збереження товару, тощо лягає на перевізника – є прямою, коли ж в договорі про транспортну експедицію відповідальність перевізника перед замовником – непряма, адже перевізник відповідає перед експедитором, а останній – перед замовником.

3)наявність ліцензії. у випадку експедиторів, за умови що ті не мають рухомих складів або ж самі на пряму не займаються перевезенням, а лише надають експедиторські послуги, ліцензія їм не потрібна. Що стосується ж перевізників – їм відповідно до п. 25 ст. 9 закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачено ліцензування таких видів діяльності, як «надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом», а отже ліцензія необхідна, тому це додаткове навантаження перевіряти замовнику, що працює на пряму з перевізниками наявність усіх документів, а тим паче ліцензії на перевезення.

Первинні документи, які мають бути

1.Письмовий договір (перевезення чи транспортного експедирування).
Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків.

2.Заявка-замовлення на перевезення вантажів. Як правило, подається клієнтом експедитору (перевізникові) на кожне перевезення. Оформлення такої заявки має бути передбачено договором.

3. Акт виконаних робіт (акт на надання транс­портно-експедиторських послуг, звіт комі-сіонера). Цей первинний документ підтверджує факт отримання доходу від наданої послуги. У разі укладення посередницького договору на перевезення таким первинним документом може бути і звіт комісіонера.

4.Товано-транспортна документація. Згідно зі ст. 9 Закону про ТЕД замовник повинен отримати свій примірник-оригінал товарно-транспортної документації -ТТН або CMR.

Типова форма ТТН наведена в Правилах 363, не містить даних про експедитора. Але згідно п. 11 Правил, можуть бути додані додаткові відмості, отже вказання експедитора в ТТН повністю правомірне, поряд із перевізником.Один примірник (оригінал, а не копію) ТТН або CMR експедитор повинен залишити в себе — як підтвердження надання експедиторських послуг.

5. Звіт експедитора. У принципі, обов’язковість такого документа, як Звіт експедитора, нічим не передбачена. Але складання такого документа випливає з таких положень:

— ст. 1022 ЦКУ. Оскільки, якщо експедитор залучає до виконання договору третіх осіб, то цей договір має «посередницький» характер, а ст. 1022 ЦКУ якраз згадує про звіт про виконання договору, який є підставою для відшкодування витрат, понесених при придбанні робіт/послуг у третіх осіб. Звіт експедитора роз’яснить усі дії, які посередник здійснював для виконання договору, і суму понесених витрат;

— ст. 9 Закону про ТЕД, у якій обумовлено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, які залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Тому на практиці для відшкодування витрат на оплату робіт/послуг третім особам складається Звіт експедитора (щоб Звіт мав статус первинного документа, він має містити всі обов’язкові реквізити первинного документа). Хоча Звіт експедитора можна й не складати, а всі «відшкодовувані» суми зафіксувати в акті приймання-передачі наданих послуг.

Стосовно надання документів, що підтверджують здійснення витрат, то знову ж таки в нормативних документах не визначено, що такі документи повинні видаватися замовникові. На практиці замовникові до Звіту додають копії документів, виданих суб’єктами господарювання, яких залучав експедитор до виконання договору (крім товарно-транспортної документації — за якою замовнику надається примірник-оригінал)

6. Акт наданих транспортно-експедиторських послуг. Оскільки ТТН фіксуватиме тільки факт перевезення, то на «експедиторську винагороду» — безпосередньо послугу експедитора — складають ще й акт наданих транспортно-експедиторських послуг.

Якщо ставити питання про доведення в податковій реальності операцій, то важко переоцінити значення саме товаро-транспортної накладної (все інше , навіть у наявності, без ТТН, можна сказати, нічого не варто).

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 зі змінами та доповненнями, товарно-транспортна документація – комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Враховуючи зазначене, у разі відсутності товарно-транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу, у тому числі товарно-транспортної накладної, які відносяться до первинних документів та на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, платник податків при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку не має підстав для врахування вартості таких послуг при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Раді допомогти, звертайтесь ще!