Заголовок тимчасово відсутній

Генератори та зарядні станції призначені для використання протягом тривалого часу, тож у бухобліку це необоротний актив – ОЗ або МНМА. Залежно від вартісної межі МНМА, прийнятої у бухобліку та закріпленої в обліковій політиці, вони й класифікуватимуться як ОЗ або як МНМА. Кожне підприємство може встановити цю межу на власний розсуд без будь-яких обмежень щодо суми.

Якщо підприємство не коригує фінрезультату з метою бухобліку або не є платником податку на прибуток, воно може не зважати на податкову вартісну межу між ОЗ та МНМА в розмірі 20 тис. грн без ПДВ, установлену пп. 14.1.138 ПКУ, і встановлювати її виключно на власний розсуд. Але якщо підприємство коригує фінрезультат, то у податковому обліку ОЗ йому доведеться розмежовувати ОЗ та МНМА виходячи саме з податкової вартісної межі 20 тис. грн. Тому зазвичай такі підприємства і в бухобліку встановлюють таку саму межу, щоб уніфікувати бухгалтерський та податковий облік ОЗ та МНМА.

Як у бухобліку (п. 5 НП(С)БО 7), так і в податковому обліку (пп. 138.3.3 ПКУ) генератори та зарядні станції включають до 4-ї групи основних засобів «Машини та обладнання», в якій мінімально допустимі строки корисного використання для потреб коригування фінрезультату становлять 5 років, а в бухобліку строк обирають у разі визнання цього об’єкта активом (п. 23 НП(С)БО 7).

Генератори та зарядні станції, які визначені як ОЗ (не МНМА!), можуть підпадати під прискорену амортизацію. Зокрема, за нормами п. 43‑1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період із 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює двом рокам. Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені п. 43-1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, використовують незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

Для цього генератори та зарядні станції обов’язково мають бути введені в експлуатацію платником податків у межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року та не бути у використанні, тобто прискорена амортизація – виключно для нових ОЗ. І їх потрібно використовувати у власній господарській діяльності та не можна продавати або надавати в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Якщо юрособа перебуває на обліку у контролюючому органі за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням приміщення (власного або орендованого), про яке вже подавалося повідомлення за ф. №20-ОПП, застосовується принцип укрупнення інформації про об’єкт оподаткування. Таким чином, суб’єкту господарювання повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення за ф. №20-ОПП про газовий котел та/або паливний генератор, які експлуатуються за адресами розташування власних або орендованих приміщень юрособи, стосовно яких подавалося повідомлення за ф. №20-ОПП, не потрібно.

Зарядна станція палива не потребує, проте її потрібно заряджати від електромережі. Звісно, таке заряджання збільшує витрати електроенергії. На практиці може бути складно відокремити кількість електроенергії, витраченої на заряджання станції, і тоді немає сенсу змінювати порядок обліку електроенергії, прийнятий на підприємстві.
Наприклад, підприємство має в одній будівлі офіс та магазин з одним спільним лічильником електроенергії. За результатами підрахунку потужності електроприладів в офісі та магазині було умовно прийнято, що офіс витрачає в середньому 60% електроенергії, а магазин – 40%, і таким чином розподілялися витрати на електроенергію між 92 та 93 рахунком.

Раді допомогти, звертайтесь ще!