Заголовок тимчасово відсутній

відповідь ДПСУ на це запитання в ІПК ДПСУ від 07.07.2023 №1739/ІПК/99-00-09-04-03-06. Формально та з відповідною натяжкою фіскали можуть чіплятися до таких операцій з метою «викриття» оптової торгівлі пальним без ліцензії. І судячи зі змісту вже згаданого вище листа ДПСУ від 07.07.2023 № 1739/ІПК/99-00-09-04-03-06, де фіскали пишуть про необхідність «оптової» ліцензії у «компенсаційному» випадку

У згаданому листі ДПСУ від 07.07.2023 мова йде про оплату орендарем орендодавцю неповернутої частини пального, і, гадаємо, саме у цій частині податківці стануть трактувати операцію як торгівлю пальним. Якщо відштовхуватись від цього, то така ліцензійна проблема у орендаря може виникнути переважно у тій ситуації, коли він повертатиме орендодавцю у баках техніки більший обсяг пального, ніж був при її отриманні, і до того ж коли орендодавець компенсуватиме вартість надлишку пального орендарю.

А от коли орендар повертатиме в баках пальне у тій же (чи меншій) кількості, варто наполягати на тому, що це повернення товарної позички, а не реалізація пального. Звісно, не факт, що фіскали і в таких випадках не будуть чіплятися до орендаря, тому краще уникайте/виправляйте такі ситуації

Наші поради, як у таких «бако-пальних» ситуаціях можна зменшити облікові, податкові, ліцензійні тощо проблеми чи навіть їх уникнути. До цього, в першу чергу, спонукають величезні розміри штрафів. Бо фіскали запросто «намалюють» за актом штраф 0,5 млн — бігай потім по судах… Тому краще не давати їм ще й такі приводи пити кров на перевірках.

1. «Порожній»/«пасивний» варіант. Це — коли пального у баках не було взагалі ні при отриманні, ні при поверненні техніки: не було фактично, чи — хоча б за документами. Тобто все відбулося «так»: орендар приплентався зі своїми каністрами чи своїм бензовозом, залив пальне у техніку орендодавця, сів на неї й поїхав. А при поверненні техніки орендар позливав з баків залишки свого пального


2. 
   

   Компенсація збитків. Якщо немає можливості та/або бажання брати/повертати техніку без пального, то прагніть хоча б, щоб обсяги «взяв» — «повернув» збігалися (наприклад, про зміну розміру плати за оренду). Крім того, вважаємо, у договорах оренди техніки не завадить змінити (додати) формулювання щодо пального, яке знаходиться в баку. А саме: зазначити, що орендар зобов’язаний повернути транспортний засіб з тією ж кількістю пального (в баку), а також інших витратних матеріалів, з якими він цей транспортний засіб отримав в оренду. Тут можна послатися на ст. 785 ЦКУ, що орендар (наймач) зобов’язаний у разі припинення договору повернути річ у стані, в якому вона була одержана. Тобто кількість (і якість) витратних матеріалів при поверненні має бути та ж сама.

   
   

І додати — що повернення транспортного засобу з меншою кількістю пального буде вважатися порушенням умов договору, а вартість неповерненого пального — завданими орендодавцю збитками, які відповідно до ч. 2 ст. 779 ЦКУ мають компенсуватися орендарем. Розрахунок компенсації збитків, мабуть, варто прив’язати до середньої вартості відповідного типу пального на момент повернення транспорту з оренди. За таких формулювань фіскалам буде не просто кваліфікувати такі операції, як «оптову торгівлю пальним»…

Звісно, в першу чергу це «прикриє» орендодавця. А що стосується орендаря, то ми б не радили йому повертати зайві обсяги пального в баках. Надлишки з баків краще злити

Раді допомогти, звертайтесь ще!