Заголовок тимчасово відсутній

Згідно норми п. 5 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» передбачають, що авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) визнаються об’єктами нематеріальних активів, крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.

Згідно з нормами Податкового кодексу України та Закону України «Про авторське право і суміжні права» роялті — будь-який платіж, у тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і/або суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і/або суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме: на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари та послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Об’єктом авторського права є твір, (пп. 2 ч. 1 ст. 433 ЦКУ).

Виходячи із вищевикладеного, маємо справу з використанням об'єкта права інтелектуальної власності (розуміємо: файлу, який належить підприємству). Об'єкти права інтелектуальної власності використовуються покупцями з дозволу юр. особи власника (підприємства), яка є безпосереднім творцем або особою, якій належать майнові права. Умови надання такого права мають визначатися ліцензійним договором (ч. 3, 4 ст. 426 ЦКУ). Предметом ліцензійного договору є дозвіл на використання об'єктів права інтелектуальної власності: файлу з певною інформацією, зображення.

Щодо постановки на баланс раніше стовреного об'єкта інтелектуальної власності див. Лист Мінфіну https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v7045201-05#Text Якщо об'єкт був раніше створений та наразі ще не перебуває на балансі, то здійснюється

1) встановлення факту використання об’єктів інтелектуальної власності, не показаних в балансі підприємства.Наказ на проведення інвентаризаціїї.

2)Проведення інвентаризації об’єктів права інтелектуальної власності та оформлення її результатів здійснюється в порядку, встановленому Положенням 879 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14#Text

3) В подальшому виявлені в інвентаризаційних описах об’єкти інтелектуальної власності, що не відображені в бухгалтерському обліку, заносяться до звіряльної відомості, яка оформлюється бухгалтером. За даними відомості складається Акт введення в експлуатаціют об’єкту інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів . Заводиться інвентарна картка

Група НМА - згідно п. 138 ПКУ - група 5 ( авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті)

Проведення Дт12 Кт746. З моменту постановки на баланс підприємство матиме право наразовувати на такий об'єкт амортизацію. При визначенні вартості застосовується ПСБО 8 , згідно якого Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством, включає прямі витрати на оплату праці, прямі
матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).

Раді допомогти, звертайтесь ще!