Заголовок тимчасово відсутній

Оформлення відрядження за кордон у 2024 році ускладнюється через запроваджений в Україні правовий режим воєнного стану. У зв’язку з цим чоловікам від 18 до 60 років заборонено виїзд за кордон, що впливає й на оформлення відрядження. Заборона на виїзд за кордон чоловікам від 18 до 60 років не була прямо внесена до законів України.

При оформленні закордонного відрядження зверніть увагу на те, що перетин кордону військовозобов’язаними можливий лише щодо заброньованих осіб та інших категорій, які зазначені у п. 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабміну від 27.01.1995 № 57. Також про особливості виїзду за кордон окремих категорій чоловіків віком від 18 до 60 років – читайте роз’яснення Держприкордонслужби(https://www.kmu.gov.ua/news/derzhprikordonsluzhba-shchodo-viyizdu-za-kordon-cholovikiv-yaki-postijno-prozhivayut-za-mezhami-ukrayini-zabronovanih-osib-ta-deyakih-inshih-kategorij)

Було досягнено шляхом внесення змін до підзаконного акту, а саме до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабміну від 27.01.1995 р. №57, куди додано пункти про осіб, які можуть перетнути кордон під час воєнного стану. Тобто, якщо людина не пред’являє Держприкордонслужбі перелік документів, визначений п. 2-6 Правил №57, які підтверджують визначений у цих пунктах статут особи, то вона не може перетнути кордон.

Отже, під час дії правового режиму воєнного стану лише заброньовані працівники можуть перетинати кордон України. Якщо підприємство вирішить відправити у відрядження за кордон заброньованого співробітника, то доведеться надати низку документів, зокрема:

- витяг з рішення Міністерства економіки про бронювання працівника (згідно з пунктом 11 постанови Кабінету міністрів України від 27 січня 2023 р. №76);

- документи про відрядження такої особи за кордон. Документами про відрядження є наказ або витяг з наказу про відрядження, в якому зазначені конкретні дані про працівника, мету відрядження, місце, куди вирушає працівник (пункт призначення), дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження.

Окрім наказу чи витягу з наказу про відрядження, варто ще скласти лист-звернення до Держприкордонслужби, в якому керівник підприємства, установи чи організації обґрунтує, що працівник відряджається для виконання службових обов’язків за кордоном.

Окрім того, працівник зобов’язаний мати інші документи, які передбачені ст. 2 Закону України Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України. Зокрема, закордонний паспорт. У 2024 році набули розголосу ситуації, коли на кордоні від осіб вимагали також військово-облікові документи, хоча це не визначено ні Законом України Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України, ні Правилами №57.

Згідно з п. 12 розд. ІІІ Інструкції № 59 у разі відрядження за кордон на службовому автомобілі відшкодовують:
• витрати на пально-мастильні матеріали (з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу відповідно до затвердженого маршруту, який визначено наказом (розпорядженням) керівника підприємства);
• інші витрати, пов'язані з техобслуговуванням, стоянкою й паркуванням службового автомобіля;
• збори за проїзд ґрунтовими, шосейними дорогами та водними переправами.

Для коректного відображення господарських операцій в обліку, контролю водіїв та для списання ПММ доцільно використовувати подорожні листи.

https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-419474.html
Відповідно до абзацу третього пп. «а» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

До підтвердних документів належать:

• транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);


• документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси;


• документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти; документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;


• інші документи, що засвідчують вартість витрат (абзаци п’ять - десять пп. «а» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу).

https://www.youtube.com/watch?v=xBI9XjLPfxc

Раді допомогти, звертайтесь ще!