Заголовок тимчасово відсутній

На наш погляд, може.
Спеціалісти Мінфіну неодноразово вказували, що пердумовою для списання активів, знищених війною, завжди має бути проведення інвентаризації (див., наприклад, їхній лист від 10.10.2022 р. № 41010-06-62/23254). Адже знищення/псування майна згідно з п. 7 р. I Положення № 879 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14#Text названо серед випадків обовязкової інвентаризації.
Тому, якщо після відновлення доступу до означених активів підприємство таки змогло провести їхню інвентаризацію та склало акти на списання знищених ТМЦ та основних засобів, то воно цілком може списати в бухобліку їхню вартість на витрати.
Щодо податкового обліку, то податківці раніше повідомляли, що з метою оподаткування включення вартості знищеного через війну майна до витрат можливе лише у разі проведення інвентаризації, наявності «ліквідаційної» первинки (тобто актів на списання), а також сертифіката про форс-мажорні обставини (див., приміром, лист ДПСУ від 05.05.2022 р. № 3781/7/99-00-04-01-03-07).
Разом з тим, на наш погляд, навіть без сертифікату про форс-мажор в податковому обліку витрати мають бути. Адже жодних подібних вказівок р. III ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20240401#n2502 не висуває. У питаннях списання майна ПКУ найперше орієнтований на бухоблік. А для бухобліку важливий саме сам факт знищення активів. Тому що за бухобліковими правилами активи підлягають списанню, якщо вони припиняють відповідати критеріям активів (незалежно від причини їхнього знищення). Тобто в бухобліку списання, викликане знищенням у зв’язку з війною, нічим не відрізняється від списання при будь-якому іншому знищенні — у кожному разі вартість неминуче пошкодженого майна, яке припиняє відповідати критеріям активів, відносять на витрати. Тому лише відсутність форс-мажорного сертифікату не може поставити їх під сумнів.