Заголовок тимчасово відсутній

Вважаємо, що відносити на 93 рахунок не потрібно.

Витрати на оплату праці загальновиробничого персоналу можна вважати постійними ЗВВ, адже при коливанні обсягів виробництва вони не змінюються. Проте в разі скорочення обсягів діяльності підприємство може зменшити (змінити) й такі витрати. Тобто підприємство на власний розсуд (з огляду на економічну доцільність) визначає, які саме витрати належать до змінних чи постійних ЗВВ.

Постійні ЗВВ – розподіляються на кожен об’єкт з використанням бази розподілу при нормальній потужності (абз. 2 п. 16 НП(С)БО 16 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#o12). У результаті вони можуть розподілятися або всі, або частково. В останньому разі виникають:

• розподілені постійні ЗВВ (відносяться на виробничу собівартість, тобто рахунок 23 «Виробництво»)


• нерозподілені постійні ЗВВ (відносяться до собівартості реалізації, тобто субрахунок 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» чи субрахунок 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» рахунку 90 «Собівартість реалізації», в залежності від того собівартість чого калькулюється).

Розподіл ЗВВ здійснюється з використанням бази розподілу на об’єкти витрат. Такими базами можуть, наприклад, бути:

• універсальні: години праці, прямі витрати на заробітну плату виробничого персоналу, обсяг діяльності, прямі матеріальні витрати, загальні прямі витрати тощо;


• специфічні для галузі (виду діяльності): кількість ліжко-днів, лабораторних досліджень, використовуваних квадратних метрів площі приміщень або загальна кількість медперсоналу, пробіг у кілометрах, площі сільськогосподарських угідь, вартість основного пального, площа для виробництва окремих продуктів, поливні площі, маса згодованих кормів тощо.

Базу розподілу зазначають у наказі (положенні) про облікову політику або в внутрішньому положенні про калькулювання тощо. Обрана база розподілу має бути зручна й відображати специфіку діяльності конкретного підприємства, виробництва.

В обліковій політиці чи положенні про калькулювання також прописують розрахований розмір нормальної потужності. Нормальна потужність – це очікуваний середній обсяг діяльності, якого можна досягти за звичайних умов діяльності протягом кількох років чи операційних циклів з огляду на заплановане обслуговування виробництва (п. 4, п. 16 НП(С)БО 16 «Витрати»).

Розраховуючи нормальну потужність, потрібно зважати, що цей показник має відображати очікуваний обсяг діяльності підприємства протягом кількох років за звичайних умов роботи. Тобто нормальна потужність — це звичайний і досяжний для підприємства показник, а не максимально можливий обсяг діяльності.

Шаблон Положення про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики ТОВ Положення про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики ТОВ .

Ексклюзивні зразки для бухгалтера. ТОП-5 наказів та положень про облікову політику Ексклюзивні зразки для бухгалтера. ТОП-5 наказів та положень про облікову політику.

Чек-лист «Як визначати елементи облікової політики щодо собівартості» Чек-лист «Як визначати елементи облікової політики щодо собівартості».

Раді допомогти, звертайтесь ще!